ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2023Справа № 910/12185/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про стягнення 36 601, 50 грн.
за участю представників:
від позивача: Єгоров В.С.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ЦМУ Міністерства юстиції, відповідач) про стягнення 36 601, 50 грн. за договором постачання газу постачальником "останньої надії".
Позов обґрунтований тим, що до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, автоматично включено об'єми природного газу, спожитого відповідачем у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 05.12.2021, тому спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем. Однак, відповідач оплату спожитого у вказаному періоді природного газу не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за спожитий природній газ на суму 24 449,40 грн.
У позові ТОВ "ГК "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36 601,50 грн, з яких: основний борг у сумі 24 449,40 грн, пеня в сумі 3 610,48 грн, три проценти річних у сумі 1 034,91 грн. та інфляційні втрати в сумі 7 506,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати процесуальні права та обов'язки.
Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) угоди з позивачем на постачання газу не укладались, такі угоди були укладені з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», зокрема, договори про постачання природного газу на 2021-2022 опалювальний період: № 21-1255/21-50-Т від 01.12.2021, № 05-1266/21-БО-Т від 30.11.2021 та № 01-1324/21-БО-Т від 02.12.2021 із строком дії до 31.12.2022, а отже, у Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був наявний постачальник природного газу у період, заявлений до стягнення.
До початку розгляду справи по суті (29.09.2023) до суду надійшло клопотання позивача (ТОВ "ГК "Нафтогаз України") про залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейд".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 вказане клопотання було задоволено, залучено до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник третьої особи надав суду пояснення по суті позову, в яких зазначив, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг та Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) були укладені наступні договори: № 05-1266/21-БО-Т від 30.11.2021 (Житомир); № 21-1255/21-БО-Т від 01.12.2021 (Хмельницький); № 01-1324/21-БО-Т від 02.12.2021 (Вінниця), за якими до реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» включено контрагентів: за договором № 05-1266/21-БО-Т від 30.11.2021 (Житомир) - з 06.12.2021; за договором № 21-1255/21-БО-Т від 01.12.2021 (Хмельницький) - з 04.12.2021; за договором № 01-1324/21-БО-Т від 02.12.2021 (Вінниця) - з 05.12.2021.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 30.11.23, не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У минулому судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по суті позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві. Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
З 26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 і № 1236 від 09.12.2020» (далі - постанова КМУ № 1102).
Пунктом 2 постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Також встановлено, що Центральне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції - є бюджетною установою у розумінні положень Бюджетного кодексу України та є правонаступником Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
Матеріали справи свідчать, що у період: 01.11.2021 - 30.11.2021 та 02.12.2021 - 05.12.2021, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об'єми природного газу, спожитого відповідачем, були автоматично включені до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ був віднесений до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача у заявлений період (01.11.2021 - 30.11.2021; 02.12.2021 - 05.12.2021) до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС ТОВ «Оператор ГТС України» від 04.10.2022 № ТОВВИХ/22/10685 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS000178SLS00F;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000178SLS00F (надано позивачем у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
У відповідності до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
За умовами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 договору).
У п. 4.1 договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
За умовами п. 4.2 договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХП Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
За таких обставин позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).
Пунктом 5.2 договору на споживача покладено обов'язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі, поставив відповідачу природний газ з 01.11.2021 по 30.11.2021 згідно з рахунком на оплату № 35833 від 10.12.2021 - в об'ємі 7 474,54 куб.м. на суму 125 605,87 грн. з ПДВ; та з 02.12.2021 по 05.12.2021 згідно з рахунком на оплату № 2540 від 10.01.2022 - в об'ємі 543,88 куб.м. на суму 24 449,40 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму - 150 055,27 грн.
Виходячи з умов п. 4.4 типового договору, відповідач мав оплатити вказані рахунки у такі строки: рахунок № 35833 від 10.12.2022 - не пізніше 02.01.2023, а рахунок № 2540 від 10.01.2022 - не пізніше 31.01.2023.
Указані рахунки на оплату були направлені відповідачу, однак, останнім не були сплачені в повному обсязі.
Відповідно до інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Нафтогаз України» за період з 01.11.2021 по 10.07.2023 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 125 605,87 грн, отже, залишок заборгованості відповідача становить 24 449,40 грн.
Також позивачем була направлена відповідачу вимога про сплату заборгованості за спожитий газ неприбутковим споживачем постачальнику «останньої надії» у сумі 24 449,40 грн., проте, вказана вимога залишилась без задоволення.
Доказів належної сплати вартості поставленого газу матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи умови типового договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов'язальні правовідносини постачання природного газу постачальником «останньої надії», суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 24 449,40 грн є правомірною та обґрунтованою, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
За порушення зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3 610,48 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 4.5 типового договору постачання природнього газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій відповідно до наведених приписів закону та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3 610,48 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.
Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7 506,71 грн. та 3 % річних у сумі 1 034,91 грн. за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перевірку правильності нарахування матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 7 506,71 грн. та 3 % річних у сумі 1 034,91 грн., як і просив позивач.
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення 36 601, 50 грн. задовольнити.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (01001, м. Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код 43315602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452)) основну заборгованість в сумі 24 449 ( двадцять чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 00 коп., пеню в сумі 3 610 (три тисячі шістсот десять) грн. 48 коп., інфляційні втрати в сумі 7 509 (сім тисяч п'ятсот шість) грн. 71 коп., 3% річних у сумі 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 91 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 30 листопада 2023 року.
Повний текст рішення складений 06 грудня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.