ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/473/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Наумова А.М. - адвокат, ордер серії АМ №1053113 від 18.05.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг"
про стягнення 985521,60 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 985521,60 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 45/2/2118 від 01.01.2022.
Ухвалою від 10.04.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 18.05.2023.
03.05.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 7241).
17.05.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № 8128 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою від 18.05.2023 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 20.06.2023.
22.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № г.с. 8357/23).
08.06.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (вх. № г.с. 9519).
15.06.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача для огляду оригіналів документів.
19.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№ г.с.10095) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, а також про проведення підготовчого засідання 20.06.2023 за відсутності представника позивача.
Ухвалою від 20.06.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження до 17.09.2023 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відклав підготовче засідання на 17.07.2023, в порядку ч.6 ст.91 ГПК України витребував у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали документів.
05.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № 11089/23 про долучення до справи доказів наявності повноважень у Петренко О.В. на складання та підпис рахунків на оплату контрагентами поставлених від ПАТ "Укртатнафта" нафтопродуктів.
17.07.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № г.с. 11721 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 17.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження до 19.09.2023 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відклав підготовче засідання на 19.09.2023.
Разом з тим, вказаною ухвалою суду зобов'язано позивача в строк до 19.09.2023 виконати вимоги ухвали суду від 20.06.2023 по справі №906/473/23 (пункт 3).
24.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № 13817, згідно якого останній просить оглянути в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та повернути їх після огляду.
15.09.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № 14766, згідно якого останній просить провести підготовче засідання 19.09.2023 без участі їх представника та закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляду по суті.
18.09.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Наумової А.М. за вх. № 14850 про перенесення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням на лікуванні через тимчасову непрацездатність.
У засіданні суду 19.09.2023 судом оглянуто подані позивачем оригінали документів та ухвалено повернути їх на адресу позивача разом з супровідним листом рекомендованою з повідомленням кореспонденцію.
Господарським судом ухвалою від 19.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 24.10.2023, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 24.10.2023.
20.10.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. № г.с. 17034, згідно якого останній просить закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. Разом з тим, позивач просить провести судове засідання 24.10.2023 без участі їх представника.
Ухвалою від 24.10.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 27.11.2023.
24.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № г.с.19388) про проведення судового засідання 27.11.2023 без участі представника позивача та прийняття рішення по суті спору за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача заперечила щодо заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що явка представника позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд вважає, що його відсутність не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2022 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія" "Укртатнафта" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки нафтопродуктів №45/2/2118 (а.с.6-8).
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Згідно з п.3.2 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.
Строк поставки товару: січень 2022 року - грудень 2022 року (п.3.3 договору).
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата рахунку може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника.
Згідно з п.7.1 договору строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
У специфікації на поставку товару від 01.01.2022, яка є додатком №1/01 до договору поставки нафтопродуктів №45/2/2118 від 01.01.2022, зазначено найменування, кількість, ціну та загальну вартість продукції (а.с.9).
На виконання умов укладеного договору позивач передав відповідачу нафтопродукти на загальну суму 985521,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів до договору №1/01 від 31.01.2022 на суму 637459,20 грн., №2/01 від 31.01.2022 на суму 348062,40 грн. (а.с.10, 13).
06.02.2023 позивач направив відповідачу претензію №14/05-351 від 02.02.2023 з вимогою про сплату заборгованості (а.с.16,17, 63), яка не була вручена відповідачу, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар на загальну суму 985521,60 грн., позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.28-34) просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідач не здійснив оплати товару у визначені договором строки, оскільки з огляду на п.6.1 договору строк оплати не настав, у зв'язку з продовженням строків, визначених договором на час дії форс-мажорних обставин, якими є введення в Україні воєнного стану, та безпосередньо для відповідача - проведення УСБУ в Житомирській області досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, у кримінальному провадженні №12022060510000106, внесеного Коростенським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2022 року за заявою суб'єкта господарювання, пошкодження логістики, знищення баз зберігання ПММ, девальвація валют, що значною мірою знизили фінансову спроможність відповідача. Вказав про неотримання від позивача рахунків на оплату, що унеможливило дотримання п.4.2 договору, а також неотримання претензії №14/06-351 від 02.02.2023, а також зважаючи на умови договору поставки, позивачем не надано підтвердження щодо направлення листа-вимоги, тому відповідач вважає, що позивачем порушено процедуру досудового врегулювання спору та обрано неефективний спосіб захисту. На думку відповідача, зазначений у договорі строк для оплати товару після належного отримання рахунків на оплату подовжується на час дії воєнного стану в Україні.
У відповіді на відзив (а.с.61-62) позивач вказав, що форс-мажорні обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання господарського зобов'язання з оплати коштів за отриманий товар, так як обставина форс-мажору, доведена належним чином, може звільнити лише від відповідальності за порушення зобов'язання. В контексті чого зазначив, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача виключно суму основного боргу - вартості переданих (отриманих) нафтопродуктів. Додаткових нарахувань у формі відсотків річних, інфляційних втрат чи пені позов не містить. Крім того, у п.6.1 договору наявність відкритого кримінального провадження не кваліфіковано сторонами як форс-мажорну обставину. Сертифікату Регіонального відділення ТПП в підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідачем до суду не надано, а також всупереч умовам п.6.3 договору не повідомлено негайно іншу сторону про наявність обставин форс-мажору. Неотримання відповідачем рахунків на оплату не звільняє його від обов'язку оплатити отриманий товар.
У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.68-70) відповідачем наведено доводи та міркування аналогічні тим, що містяться у відзиві на позовну заяву.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів №45/2/2118 від 01.01.2022.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 985521,60 грн.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як це визначено ст.610 ЦК України.
Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі нафтопродуктів 1/01 та 2/01 від 31.01.2022 до договору поставки №45/2/2118 підписані представником відповідача та скріплені печаткою ТОВ "Барнетта-Торг" без будь-яких зауважень та претензій (а.с.10,13).
Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).
Найменування товару, його кількість та вартість, інші характеристики визначаються під час фактичного продажу (поставки) товару між продавцем (постачальником) та покупцем у видатковій накладній або акті приймання-передачі продукції, які оформлюють сторони.
За змістом договору, підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника, однак враховуючи положення ст.692 ЦК України та пункт 4.2 договору, така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується від дати передачі товару за актом приймання-передачі нафтопродуктів (не пізніше 60-ти календарних днів), а не від дати отримання рахунку.
Варто зазначити, що у розділі 9 договору поставки нафтопродуктів містяться розрахункові реквізити позивача, а у підписаних представником відповідача актах приймання-передачі нафтопродуктів зазначено, на яку суму передано товару, тому відповідач був обізнаний про суму оплати, яку повинен здійснити за отриману продукцію, та розрахункові реквізити для її здійснення, тому неотримання рахунку на оплату поставленого товару не позбавляло відповідача можливості оплатити отримані нафтопродукти за дійсної наявності такого наміру.
Суд звертає увагу на те, що неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє покупця від обов'язку оплатити товар.
Умовами п.4.2 договору визначено, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. У випадку оплати після поставки товару, таку оплату покупець здійснює у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару, згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.
Враховуючи те, що позивач з листами-вимогами про оплату товару до відповідача не звертався, застосуванню підлягають умови п.4.2 договору щодо оплати товару після поставки у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022 та 2/01 від 31.01.2022, тому строк виконання зобов'язання є таким, що настав.
Твердження відповідача про порушення позивачем процедури досудового врегулювання спору відхиляються судом з огляду на те, що претензія від 02.02.2023 вих. №14/05-351 направлялася позивачем поштовим відправленням з оголошеною цінністю на юридичну адресу відповідача та повернулася позивачу за закінченням терміну зберігання, однак, саме відповідач наділений правом отримувати своєчасно адресовану йому поштову кореспонденцію (а.с.16-17, 39, 63).
Крім того, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
З огляду на викладене, навіть неотримання відповідачем претензії від позивача, не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за наявності спору, тобто відсутності оплати за поставлений товар.
За умовами п.6.1 договору жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань в строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.
Якщо ці обставини триватимуть більше одного місяця, то кожна зі сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором та/або розірвати договір в односторонньому порядку, і, в цьому випадку, жодна зі сторін не матиме право на відшкодування іншою стороною можливих збитків. Однак, виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця оплатити фактично поставлений постачальником товар (п.6.2 договору).
Відповідно до п.6.3 договору сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать, зокрема, військові дії, оголошена та неоголошена війна, загальна військова мобілізація тощо.
Згідно зі ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд враховує, що питання відносно існування на території України надзвичайних (форс-мажорних) обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.
Разом з тим, невиконання зобов'язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов'язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов'язання.
Вказане також узгоджується з п. 6.1 - 6.3 Договору, а тому твердження відповідача про те, що строки оплати не настали, є необґрунтованими.
Суд також бере до уваги, що розв'язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони, тому вказане не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань.
Матеріали справи не містять доказів оплати ТОВ "Барнетта-Торг" отриманого товару.
Відповідно до ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 985 521,60 грн. заборгованості є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір у розмірі 14782,82 грн. (985 521,60 грн. х 1,5%) відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (10020, м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 10Г, код ЄДРПОУ 42369400)
- на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) 985 521,60 грн. основного боргу, а також 14782,82 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.12.23
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1, 2 - сторонам в кабінети "Електронного суду"