Рішення від 06.12.2023 по справі 905/247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

іменем України

06.12.2023р. Справа №905/247/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С. розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443; електронна пошта: info@tascombank.com.ua)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяної Володимирівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 209 001,24 грн., 167 219,75 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 41 707,52 грн. - заборгованість по відсоткам, 73,97 грн. - пеня

СУТЬСПОРУ

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяни Володимирівна про стягнення 209 001,24 грн., з яких 167 219,75 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 41 707,52 грн. - заборгованість по відсоткам, 73,97 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення коштів за заявою-договором № ID9902760 від 08.04.2021.

Ухвалою від 21.03.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/247/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, ухвалу Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/247/23 від 21.03.2023 було направлено на електронні адреси учасників справи, зазначені у позовній заяві. Також вказана ухвала була направлена на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, достовірність яких презюмується ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», проте повернулась на адресу суду з відміткою засобу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил). Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі та можливість скористатись своїми процесуальними правами, зокрема правом щодо подання відзиву на позов.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ

07.04.2021 відповідачем, Фізичною особою-підприємцем Шкуратовою Тетяною Володимирівною, було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємцю; назва продукту - кредит на розвиток бізнесу; бажана сума кредиту - 300 000,00грн; строк - 12 місяців; ціль кредитування - поповнення оборотних коштів.

08.04.2021 між позивачем та відповідачем укладено заяву-договір №ІD9902760 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого сторони домовились, що за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору.

Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Таскомбанк", з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку (п.1.2 договору).

Розділ 2 заяви-договору визначає умови надання кредиту. Розмір кредиту: 200 000,00грн (п.п.2.1,2.2), розмір процентної ставки за користування кредитом: 34 % річних (п.2.3.1); розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: не передбачається (п.п. 2.3.2).

Пунктом 2.4.1 договору встановлено наступні терміни і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладання договору, числа в яке було укладено договір.

Відповідно до п.2.4.4 договору графік погашення кредиту надається у додатку №1 до цього договору та доступний клієнту у системі "ТАС24Бізнес"

Строк кредиту - 36 місяців з дати укладення договору (п.2.7 договору).

За приписами п.3.1 заяви-договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту.

Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п. 2.7 цього договору (п.3.2 заяви-договору).

Згідно п. 3.3 договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п.4.1 договору, цей Договір , Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

За змістом п.4.2. договору, укладений між сторонами договір є договором-приєднання у визначенні ст.634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим умови договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Згідно з пунктом 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт - кредитний ліміт на поточний рахунок) - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/ інтернет клієнт-банк "ТАС24/Бізнес", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідач скористався своїм правом та, на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинив правочин, підписавши заяву-договір №ID9902760 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") електронно-цифровим підписом.

Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк" (п.4.3 заяви-договору).

Додаток 1 до заяви-договору визначає графік погашення кредиту, згідно з яким сума щомісячного платежу за кредитом з 08.05.2021 по 08.03.2024 становить 8999,00 грн. та складається з основної заборгованості за кредитом, комісії за управління кредитом та процентів, та з 08.03.2024 по 07.04.2024 становить 8948,14 грн.

Розділом 18.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", затверджених наказом Голови Правління АТ "Таскомбанк" № 8-од від 17.01.2019 та введених у дію 18.01.2019 (далі Правила), визначені правила надання кредитного продукту "Кредит на розвиток бізнесу".

Пунктом 18.2.1.1 Правил передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит для фінансування поточної діяльності клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії за управління кредитом та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород банку за надання кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному сайті банку та є невід'ємною частиною цих Правил (далі Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір кредиту, який може бути наданий клієнту. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24|БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом із цими Правилами та ціновими параметрами продукту, які зазначені на офіційному сайті банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі "Договір").

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта в строки і в розмірах, передбачених умовами договору. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Сторони домовилися, що згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання, має право змінити умови користування кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24|БІЗНЕС", sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строком повернення кредиту є дата останнього платежу (п. 18.2.1.2 Правил).

Відповідно до пункту 18.1.14 Правил, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредиту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які платіжні картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки Банку), а також на погашення будь-яких інших кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок Кредиту перерахувань стягується комісійна винагорода від суми перерахувань згідно діючих Тарифних пакетів на розрахунково - касове обслуговування в Банку. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплати Банку, зі свого поточного рахунку.

Згідно з пунктами 18.1.15, 18.1.15.1 Правил Банк зобов'язується: Обслуговує Кредит Клієнта в порядку, передбаченому цим розділом Правил.

Згідно з пунктами 18.1.16, 18.1.16.1 Правил Клієнт зобов'язується: Використовувати Кредит на цілі, зазначені у п.18.1.2. цього розділу Правил.

Пунктом 18.1.16.2 Правил передбачено, Клієнт зобов'язується сплатити проценти та інші види винагороди Банку за весь час фактичного користування Кредитом згідно з п.18.1.20.

Пунктом 18.1.20 визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, встановленому Ціновими параметрами, зазначеними на Сайті Банку. Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Списання нарахованих процентів виконується з 1-го по 10-те число кожного місяця, за попередній місяць.

Відповідно до пункту 18.2.1.5 Правил, у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 18.2.1.2., клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За умовами пункту 18.2.1.3 Правил за користування кредитом клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління кредитом є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті процентів чи комісії у значений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 18.2.1.5 Правил у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 18.2.1.2, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Пункт 18.2.2.2 Правил встановлює, що клієнт зобов'язується, зокрема: використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 18.2.1.1; оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку; повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п.п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку комісії 18.2.2.3.5, 18.2.2.2.6.

Згідно з пунктом 18.2.2.3 Правил банк при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, у т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту, на свій розсуд, має право, зокрема: змінити умови видачі та надання кредиту вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління кредитом, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати інші зобов'язання за кредитом.

Пункт 18.2.2.2.5 Правил встановлює, що клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 Правил.

Згідно з п.18.2.4.1 Правил за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку і до дат погашення кредиту згідно з п.18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього договору клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом у розмірі, який зазначено в цінових параметрах.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється з дати платежів, які зазначені у заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.18.2.4.3 Правил).

Відповідно до п.18.2.4.7 Правил, розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році Розрахунок щомісячної комісії за управління кредитом проводиться банком щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту(п.18.2.4.8 Правил).

Згідно з п.18.2.6 Правил, договір, а саме - обслуговування кредиту клієнта, набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за договором.

Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань клієнтом за договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів (п.18.2.23.8 Правил).

В разі порушення будь-якого зобов'язання клієнта по поверненню кредиту банк у будь-який час може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законодавством порядку (п.18.2.3.2 Правил).

Пунктом 18.2.4 Правил визначений порядок розрахунків.

За користування кредитом у період із дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього договору клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом в розмірі, який зазначено в Цінових параметрах (п. 18.2.4.1 Правил).

Відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3 цього договору, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку (п. 18.2.4.2 Правил).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, які зазначені в Заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 18.2.4.3 Правил).

У разі якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п. 18.2.4.4 Правил).

Погашення кредиту, сплата комісії за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього договору (п. 18.2.4.5 Правил).

Зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються на погашення простроченої комісії, далі прострочених процентів, далі простроченого кредиту, далі пені, далі штрафів, далі комісії, далі процентів, далі кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 18.2.4.3 цього договору. У разі несплати комісії у відповідні дати сплати, визначені в Заяві цьому договорі, вони вважаються простроченими (п. 18.2.4.6 Правил).

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюються щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 18.2.4.7 Правил).

Розрахунок щомісячної комісії за управління кредитом проводиться банком щомісячно відповідно до графіка погашення кредиту (п. 18.2.4.8 Правил).

За умовами пункту 18.2.5.1 Правил у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів комісії за користування кредитом, передбачених розділом Правил або строків повернення кредиту, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки та/або штрафу, який визначений в Цінових параметрах, за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом. У випадку порушення цільового використання кредиту клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку порушення зобов'язань, вказаних у п.п. 18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу Правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу (п. 18.2.5.2 Правил).

Відповідно до пункту 18.2.5.3 Правил сторони домовилися, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів, комісії, штрафу та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил, становить 15 років.

Пунктом 18.2.5.4 Правил передбачено, що надання кредиту здійснюється з моменту подачі клієнтом у банк Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів відповідачу. Факт видачі кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією № 704203894 на суму 200 000,00 грн. та виписками по рахунку відповідача (т. 2, а.с. 5-221) та останнім не спростований.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2022 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення-вимогу №14548/70.2.2 від 26.08.2022 про сплату заборгованості за кредитним договором № ІD9902760 від 08.04.2021 (т.1, а.с.111-112), відповідно до якої у зв'язку з тривалим невиконанням зобов'язань за договором банк просив достроково погасити кредит у повному обсязі, сума якого станом на 26.08.2022 складає: 135903,20 грн. - основний борг, 2842,76 грн. - строкова заборгованість за відсотками, 31 316,55 грн.- прострочений борг, 33 495,16 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 73,97 грн. - прострочена пеня. У вказаній вимозі також зазначено про те, що повернення кредиту та сплата нарахованих процентів, а також штрафних санкцій (пеня, штраф) повинні бути здійснені позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № ІD9902760 від 08.04.2021, внаслідок чого утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 167 219,75 грн., а також виникли підстави для нарахування пені в сумі 73,97 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, заява-договір ІD9902760 від 08.04.2021 відповідача, в якій вказано про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно приписів ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо надання відповідачу кредиту в сумі 200 000,00 грн.

Факт видачі кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією № 704203894 на суму 200 000,00 грн. та виписками по рахункам відповідача. Факт отримання грошових коштів у вказаному розмірі відповідач не спростував.

В свою чергу відповідачем було частково повернуто кредит у сумі 32 780,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Матеріали справи також свідчать про наявність у відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом станом на 29.09.2022 у розмірі 41 707,52 грн., що відповідає умовам договору та вбачається з розрахунку заборгованості. Доказів сплати заявлених до стягнення відсотків відповідачем не надано.

Сплату вказаних сум заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредита в сумі 167 219,75 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 41 707,52 грн. -

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені на суму простроченої заборгованості в розмірі в розмірі 73,97 грн. за період з 25.02.2021 по 24.02.2022 суд зазначає наступне.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладена у постановах від 28.11.2018 у справі №903/962/17 та 09.03.2021 у справі №924/441/20).

Положеннями п.15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і в п.8 р.9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 19.03.2022 № 318, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928) з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України встановлений карантин.

Крім цього, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до п.18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вищевикладене суд відмовляє в стягненні пені, оскільки пеня позивачем нарахована в межах загального періоду з 25.02.2021 по 24.02.2022, який охоплює період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, а також період воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України, а тому відсутні правові підстави для нарахування позивачем пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку у частині стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяни Володимирівни про стягнення 209 001,24 грн., з яких 167 219,75 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 41 707,52 грн. - заборгованість по відсоткам, 73,97 грн. - пеня, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяни Володимирівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443; електронна пошта: info@tascombank.com.ua). заборгованість по тілу кредиту в сумі 167 219,75 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 41 707,52 грн., судовий збір в сумі 3133,91 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2023.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман

Попередній документ
115486538
Наступний документ
115486540
Інформація про рішення:
№ рішення: 115486539
№ справи: 905/247/23
Дата рішення: 06.12.2023
Дата публікації: 12.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (16.10.2025)
Дата надходження: 13.03.2023
Предмет позову: Договір кредиту
Розклад засідань:
27.10.2025 12:00 Господарський суд Донецької області