ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06.12.2023м. ДніпроСправа № 904/6300/23
Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Федоренка Сергія Івановича, м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором № ВОД 20-11-2020 від 20.11.2023 у загальному розмірі 495 679,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Федоренка Сергій Іванович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за договором № ВОД 20-11-2020 від 20.11.2023 у загальному розмірі 495 679,28 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 198 156,00 грн, пеня у розмірі 188 720,25 грн, 3% річних у розмірі 17 800,04 грн. та інфляційні втрати у розмірі 91 002,99 грн.
Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання взятих відповідачем на себе зобов'язань за договором № ВОД 20-11-2020 від 20.11.2020, а саме в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно з п.2 ч.3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно зі ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 25.04.2013 припинено статус фізичної особи - підприємця за власним рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Разом з цим, відповідно до ч.8 ст.176 ГПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №346039 від 04.12.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, останньої адресою реєстрації Роєнка Андрія Івановича є: АДРЕСА_1 .
Натомість, у позовній заяві міститься інша адреса місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 .
Наведене вище свідчить, що місцем проживання відповідача станом на час звернення позивача до суду із позовною заявою по даній справі є: АДРЕСА_1 , тобто інша адреса ніж вказана у позовній заяві.
Системний аналіз вимог пункту 1 частини першої 164 ГПК України у сукупності з положеннями частини сьомої статті 120, пункту 2 частини третьої статті 162, пункту 2 частини третьої статті 165 цього Кодексу, свідчить, що належною адресою юридичної особи-учасника справи є її юридична адреса (адреса реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) або інша адреса її фактичного місцезнаходження чи отримання кореспонденції, вказана самою особою у відповідній заяві, яка міститься у матеріалах справи.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема, в пункті 1 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Ураховуючи, що позивачем копію позовної заяви з додатками, яка є предметом судового розгляду у справі №904/6300/23 на адресу, за якою зареєстроване у встановленому законом порядку місце місця проживання гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) не надіслано, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні з позовом до суду не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України щодо відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати вартості за надані послуги укладеного між Фізичною особою-підприємцем Роєнко Андрієм Івановичем (відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Федоренком Сергієм Івановичем (позивач) 20.11.2020 договору № ВОД 20-11-2020.
Судом встановлено, що відповідачем у справі є гр. ОСОБА_1 , який припинив 25.04.2013 статус фізичної особи - підприємця за власним рішенням, а договір було укладено 20.11.2020 № ВОД 20-11-2020.
Поряд з цим, посилання заявника на те, що гр. ОСОБА_1 , який припинив 10.04.2022 не знайшло свого підтвердження, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Роєнком Андрієм Івановичем припинено статус фізичної особи - підприємця за власним рішенням саме 25.04.2013.
Згідно положень пункту 5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити "виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову".
Всупереч зазначеним положенням, позовна заява не містить викладу обставин та доказів щодо підсудності цієї справи Господарському суду Дніпропетровської області.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- докази надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви (з усунутими недоліками) документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі номеру поштового відправлення та кількості аркушів кожного найменування, які позивач надіслав на адресу відповідача та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку або квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача (відповідача) ЄСІТС;
- письмові пояснення (з посиланням на норми діючого законодавства та умови договору) з доказами в обґрунтування на підтвердження підсудності цієї справи саме Господарському суду Дніпропетровської області.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Бєлік