ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відстрочення виконання рішення суду
06.12.2023м. Дніпро№ 904/4487/23
Суддя Мілєва І.В., розглянувши заяву: Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
про відстрочення виконання рішення суду
у справі
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до: Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м. Київ
про стягнення 514 904,68 грн та виселення
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", в якій просить суд:
- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України неустойку у розмірі 514 488,57 грн та пеню у розмірі 416,22 грн;
- виселити Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" з нежитлового вбудованого приміщення та частини даху, площею 13,6 кв.м., розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Дзержинського, б. 2 на технічному поверсі та на даху чотирьохповерхової будівлі, що знаходиться на балансі Державної митної служби України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 407 145,28 грн, з яких: 398 484,01 грн неустойка, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8661,27 грн. Виселено Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" з нежитлового вбудованого приміщення та частини даху, площею 13,6 кв.м., розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Дзержинського, б. 2 на технічному поверсі та на даху чотирьохповерхової будівлі, що знаходиться на балансі Державної митної служби України. В решті позову відмовлено.
28.11.2023 відповідач подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 у справі № 904/4487/23 про виселення ПрАТ «ВФ Україна» з нежитлового вбудованого приміщення та частини даху, площею 13,6 кв. м, розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Дзержинського, (наразі - вулиця В. Вернадського) б. 2 на технічному поверсі та на даху чотирьохповерхової будівлі, що знаходиться на балансі Державної митної служби України - терміном до 29.11.2024.
Суд ухвалою від 29.11.2023 прийняв заяву Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про відстрочення виконання рішення до розгляду та призначив її розгляд у засіданні на 06.12.2023.
У судове засідання 06.12.2023 представники позивача не відповідача не з'явились.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 407 145,28 грн, з яких: 398 484,01 грн неустойка, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8661,27 грн. Виселено Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" з нежитлового вбудованого приміщення та частини даху, площею 13,6 кв.м., розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Дзержинського, б. 2 на технічному поверсі та на даху чотирьохповерхової будівлі, що знаходиться на балансі Державної митної служби України. В решті позову відмовлено.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Свою заяву відповідач обґрунтовує наступним. Базова станція стільникового зв'язку, яка знаходиться в місті Дніпро по вулиці Дзержинського (наразі В.Вернадського), 2, є частиною інфраструктури електронних комунікаційних мереж міста та забезпечує мобільним зв'язком та мобільним інтернетом мешканців Соборного району міста Дніпро, а отже є стратегічно значимим об'єктом для забезпечення безпеки та життєдіяльності одного з районів міста. Її відключення та демонтаж призведе до відсутності та/або значного погіршення мобільного зв'язку мережі Vodafone в межах зазначеного району, зокрема, значної частини проспекту Яворницького, вулиці Гоголя, щільної багатоповерхової житлової забудови району, в т.ч. новобудов ЖК Avenu, 25, та ЖК Neboshill, Дніпровського державного медичного університету, Унівеситету митної справи та фінансів, Інституту зернових культур НААН України, ТЦ АТРІУМ, низки магазинів, в т.ч. «АТБ», банківських установ, кафе та ресторанів, Дніпровського планетарія. Також звертає увагу, що здійснення будівельно-монтажних робіт з демонтажу металевих конструкцій, антенно-фідерних пристроїв, іншого телекомунікаційного обладнання та устаткування базової станції саме по собі є важким та трудомістким процесом, що повинен бути здійснений згідно з правилами Техніки безпеки в будівництві, Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (за необхідності) з дотриманням інших норм, виключно спеціалістами з відповідними професійними навиками та вмінням. Будівельні процеси під час демонтажу металевих конструкцій вимагають додаткових організаційних затрат (забезпечення можливості фізичного доступу вантажопідіймальної техніки та обслуговуючого персоналу до будівельного майданчика, забезпечення стійкості майданчика та розташованого устаткування, подальше звільнення майданчика (частини покрівлі) від конструктивних елементів базової станції мобільного зв'язку та ін.). З метою забезпечення сталості мобільного зв'язку на вказаній вище території демонтаж однієї базової станції стільникового зв'язку супроводжується монтажем іншої базової станції на альтернативному майданчику, який включає в себе безпосередньо пошук технічно задовільного об'єкта оренди (розміщення), переговори з власником майна щодо умов договору оренди, укладання договору, при необхідності отримання необхідних дозволів та погоджень контролюючих органів, розроблення та узгодження технічної документації та інше. Вказані обставини з об'єктивних та незалежних від ПрАТ «ВФ Україна» підстав ускладнюють виконання рішення суду.
Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області, про відстрочення якого до 29.11.2024 просить відповідач, ухвалене 08.11.2023.
Господарський суд суд наголошує, що відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
У той же час, слід зважити на таке:
1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);
2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);
3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);
4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належним чином наведені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" та надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 по справі № 904/4487/23.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 по справі № 904/4487/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 06.12.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Мілєва