28.09.10р.Справа № 25/192-10
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 278 672,60 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. №1095 від 15.05.09р.
від відповідача: Михалевич Д.О. - дов. № б/н від 16.08.10р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього коштів у сумі 278 672,60 грн., з яких 24 707,77 грн. - 3 % річних, 87 984,01 грн. - індекс інфляції, 165 980,98 грн. - пені за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р., що нараховані на суму заборгованості по оплаті поставленої продукції за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання встановленого договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р. та на ст.ст. 264, 526, 610, 612, 625, 627, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224, 264, 265 ГК України.
Позивач також просить суд накласти арешт на грошові кошти на поточних рахунках ТОВ „Дорбуд”.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що ним в повному обсягу сплачена заборгованість за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р., а позивачем нарахована пеня за строк більший ніж 180 днів та пропуском строку позовної давності.
07.09.2010р. відповідачем, також заявлено клопотання про витребування справ господарського суду Дніпропетровської області № 6/455-09 та 34/44-10, а також матеріалів виконавчого провадження № В7-111 з ДВС АНД району м. Дніпропетровська.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дорбуд” укладено договір купівлі-продажу №24/03/09 від 24.03.2009 року.
Згідно п. 1 вищезазначеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (бітум дорожній всіх марок, ДТ, мазут М-100, М-40, бензин всіх марок), а також поліпропілен, емульсія бітумна дорожня всіх марок, в подальшому товар у відповідності до умов договору та додаткових умов до нього. Оплата за Товар та транспортні витрати повинна була здійснюватися з відстрочкою платежу протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару. Оплата за товар та транспортні витрати здійснювалась шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, на підставі відповідних рахунків.
Позивач на виконання умов договору поставки, відвантажив відповідачу продукцію на суму 3 153 053,50 грн., а саме за накладними: №002 від 03.04.09р. на суму 249 704,60 грн., №003 від 06.04.09р. на суму 299 162,70 грн., №004 від 09.04.09р. на суму 295 696,30 грн., №005 від 17.04.09р. на суму 320 669,40 грн., №007 від 21.04.09р. на суму 293 189,10 грн., №008 від 23.04.09р. на суму 64 186,60 грн., №009 від 24.04.09р. на суму 312 497,80 грн., №010 від 28.04.09р. на суму 255 955,60 грн., №011 від 06.05.09р. на суму 127 780,10 грн., №013 від 15.06.09р. на суму 166 397,50 грн., №014 від 16.06.09р. на суму 312 234,20 грн., №015 від 18.06.09р. на суму 129 757,10 грн., №016 від 19.06.09р. на суму 64 845,60 грн., №017 від 23.06.09р. на суму 260 976,90 грн., усього на суму 3 153 053,50 грн., що зокрема встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09, яке має преюдиціальне значення для розгляду даної справи.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09 за позовом ПП ОСОБА_1 до ТОВ „Дорбуд” було стягнуто з відповідача 2 128 053,50 грн. заборгованості та штрафні санкції за період з 07.05.2009 року по 31.08.2009 року, а саме: 22 082,14 грн. інфляційних витрат, 15 378,66 грн. -три відсотки річних, та 935 535,39 грн. пені.
Постановою Дніпропетровського Апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. була зменшена сума пені до 149 729,37 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2010р. було залишено без змін постанову Дніпропетровського Апеляційного суду України від 19.01.2010р. у справі №6/455-09.
Також, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 34/44-10 від 17.06.2010р. за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Дорбуд»за період з 01.09.2009р. по 25.12.2009р. позивні вимоги позивача були частково задоволені та стягнуто з відповідача пеню в сумі 122 413,00 грн., індекс інфляції в сумі 38 891,19 грн., 3% річних в сумі 16 689,09 грн., держмито в сумі 1 777,38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,26 грн.
В силу ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товари, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач прийняв поставлену йому позивачем продукцію, але в порушення зобов'язань за умовами договору поставки, його вартість позивачу не сплатив. Виставлені позивачем рахунки були оплачені частково в сумі 845 000,00 грн. та з порушенням строків оплати. Основний борг по оплаті вартості поставленого позивачем товару було сплачено відповідачем на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09 лише у серпні 2010р., що підтверджується постановами державного виконавця про звільнення майна з під арешту від 20.08.2010р. та про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2010р.
Отже, відповідачем було сплачено заборгованість за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009 року вже після порушення провадження у даній справі. Позивачем же пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 24 707,77 грн. - 3 % річних, 87 984,01 грн. - індексу інфляції, 165 980,98 грн. -пені, нарахованих на суму заборгованості відповідача за договором за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р.
Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
За наведених обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за прострочку виконання грошового зобов'язання 3 % річних у сумі 24 707,77 грн. та інфляційних втрат у сумі 87 984,01 грн. за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує, що позивачем за даним позовом стягуються 3% річних та інфляційні втрати за інший (наступний) період ніж у справах № 6/455-09 та № 34/44-10, як вбачається з відповідних рішень та наданих позивачем розрахунків, тому відповідні заперечення відповідача є безпідставними, як і клопотання про витребування зазначених справ.
В решті ж позову щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем нарахована пеня без дотримання строків встановлених п.6 ст. 232 ГК України.
Так, згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, остаточний строк сплати поставленого позивачем товару (за останньою поставкою) сплив 23.07.2009р. Між тим, позивачем на підставі п. 7.2. договору, який не передбачає нарахування пені за весь період прострочення, нарахована пеня за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р., тобто за межами встановленого п. 6 ст. 232 ГК України строку. При цьому, суд враховує, що встановлений зазначеною нормою строк не є строком позовної давності, яка застосовується на загальних підставах з врахуванням строку нарахування штрафних санкцій. Отже, доводи позивача щодо переривання строку позовної давності є безпідставними.
Відсутні у суду і підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, враховуючи відсутність для цього обґрунтованих підстав, встановлених ст. 66 ГПК України.
Згідно з ст. 49 ГПК України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача судові витрати слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорбуд” (49081, м. Дніпропетровська, вул. Арсенальна, 6Д, ОКПО 32835809, МФО 320627, р/р 260090131878 в ТОВ „Сбербанк Росії”, ІНН 328358004642) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (49074, АДРЕСА_1 МФО 306878, р/р НОМЕР_2 в ДФ АКБ „Форум”, ІНН НОМЕР_1) три відсотки річних у розмірі 24707,77грн., інфляційні втрати у розмірі 87984,01грн., а також витрати по сплаті держмита у розмірі 1126,91грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 94,40 грн., видати наказ.
В решті позову -відмовити.
Суддя А.Є. Чередко