05.10.10р.Справа № 10/311-10(33/130-10)
За позовом Прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему України у Царичанському районі, смт. Царичанка, Дніпропетровська область
до В.-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Царичанка, Дніпропетровська область
В.-2: Бабайківська сільська рада, с. Бабайківка, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від прокурора: не з'явився
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: ОСОБА_2. - представник (дов. №22 від 28.1.10р.)
ОСОБА_1
Від відповідача-2: Чвертка В.П. - представник (дов. від 08.06.2010 р.)
Прокурор Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему України у Царичанському районі звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Бабайківської сільської ради про визнання недійсним договору від 15.01.2009 р., укладеного між відповідачами.
Підстави з якими Прокурор пов”язує свої позовні вимоги -договір оренди земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме : порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 18,20 Закону України "Про оренду землі", вимогам постанови КМУ від 03.03.2004 р. № 220.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог Прокурора заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться АЗС, право власності на яку належить Відповідачу - 1. Земельна ділянка була відведена для будівництва АЗС згідно рішень Бабайківської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області № 41 від 15 жовтня 1997 року., № 48 від 19.11.1997 р. Також Відповідач-1 зазанчає на сплаті орендних платежів за вказану земельну ділянку. Спірний договір було укладено на підставі рішення Відповідача-2 № 668 від 24.12.2008 р. На час розгляду спору судом між відповідачкою та Бабайківською сільською радою укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який проходить процедуру державної реєстрації. Також, Відповідаче було заявлене клопотання про припинення провадження у справі у зв”язку із відсутністю спору у зв”язку з тим, що спірний договір оренди земельної ділянки не пройшов державної реєстрації.
Відповідач-2 позовні вимоги прокурора визнав у повному обсязі.
Представники Прокурора та Позивача на виклик суду у судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали. Прокурор та Позивач були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судових засідань, про що свідчать Повідомлення про вручення поштового відправлення за № 60499 та № 60510 від 03.09.2010 р. відповідно.
Від Позивача до суду надійшла заява, в якій він повідомляє суд про те, що підтримує позов прокурора у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його представника .
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідачів, господарський суд, -
15.01.2009 р. між Бабайківською сільською радою ( Орендодавець ) та ФОП “ОСОБА_1.”( Орендар ) укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно з умовам якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0942 м2, розміщеної за адресою с. Івано-Яризівка, вул.. Дніпропетровська, 73, що підтверджується складеним 15.01.2009 р. сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки.
Положеннями п. 20 вищезазначеного договору оренди передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7 днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
На час розгляду спору у суді, Договір оренди земельної ділянки від 15.01.2009 р., укладений між відповідачами - державну реєстрацію не пройшов.
Причиною виникнення спору в даній справі є питання щодо існування правових підстав для визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до постанови Пленума Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України ( ст. ст. 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ).
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Спірним договором є договір оренди земельної ділянки, який згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647) -підлягає реєстрації у структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Таким чином, Договір оренди земельної ділянки від 15.01.2009 р., укладений між Бабайківською сільською радою та ФОП ОСОБА_1, також підлягає реєстрації у структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
В п. 8 поставнови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначається, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення ( відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо ). Згідно із ст. ст. 210, 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.
Отже, враховуючи те, що спірний договір в порушення вимог чинного законодавства не укладенний у формі, встановленій для договору оренди земельної ділянки ( відсутня реєстрація у структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України ), він не є вчиненим, а тому суд відмовляє в задоволенні позову Прокурора про визнання Договору оренди земельної ділянки недійсним.
Керуючись ст. ст. 1, 29, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Прокурора - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Кощеєв
Повне рішення складено 06.10.2010 р.