05.10.10р.Справа № 30/258-10
За позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", м. Київ
До відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Про: стягнення 2 667 763,50 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.
Представники:
Від позивача: Ткаченко Р.Ю., довіреність №85/10 від 28.12.2009 року, головний юрисконсульт
Від відповідача: Калінчук В.В., довіреність від 15.01.2010 року, провідний юрисконсульт
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" основний борг за поставлений природний газ в сумі 2 505 810,47 грн., пеню в сумі 139 556,10 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 22 396,93 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу №06/09-419 від 12.06.2009 року в частині своєчасних розрахунків за поставлений природний газ.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що не отримував обґрунтованого розрахунку суми позову, тому просить повернути позов без розгляду.
05.10.2010 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" подало клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню до 1% від заявленої суми в розмірі 1 395,56 грн. Клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства, а також тим, що державною виконавчою службою накладений арешт на рухоме та нерухоме майно товариства.
Представник позивача заперечував проти зменшення розміру пені.
У судовому засіданні 21.09.2010 року оголошувалася перерва до 05.10.2010 року.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
12 червня 2009 року між дочірньою компанією "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (покупець) укладено договір №06/09-419 поставки природного газу, відповідно до п.1.1 якого постачальник передає покупцеві в 2009 році у власність природний газ (далі -газ) з ресурсу ІV кварталу 2006 року для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат покупця, а покупець приймає та оплачує його на умовах цього договору.
Постачальник передає у власність покупцеві природний газ з ресурсу ІV кварталу 2006 року в обсязі 3 824,427 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: з ресурсу жовтня 2006 року 1 001,769 тис. куб. м.; з ресурсу листопада 2006 року 1 739,492 тис. куб. м; з ресурсу грудня 2006 року 1 083,166 тис. куб. м. (п.2.1 договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі ресурсу газу з 01.09.2009 року до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.9.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 25.09.2009 року).
Відповідно до п.3.1 договору приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві, оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками постачальника і покупця.
30.11.2009 року між дочірньою компанією "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" підписані акти приймання-передачі природного газу: в листопаді 2009 року кількістю 1 083,166 тис. куб. м. вартістю 709 703,36 грн. (а.с. 13), в листопаді 2009 року кількістю 1 001,769 тис. куб. м. вартістю 656 371,07 грн. (а.с. 14), в листопаді 2009 року кількістю 1 739,492 тис. куб. м. вартістю 1 139 736,04 грн. (а.с. 15), всього за вказаними актами на суму 2 505 810,47 грн.
Відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.09.2009 року) оплата за газ, що передається згідно з п.2.1 договору, здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника до 30.04.2010 року.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" своєчасно не розрахувалося за природний газ по договору №06/09-419 від 12.06.2009 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
З огляду на п.5.1 договору строк оплати природного газу є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу за договором №06/09-419 від 12.06.2009 року в сумі 2 505 810,47 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 505 810,47 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.6.1 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п.5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.05.2010 року по 18.08.2010 року в сумі 139 556,10 грн.
Пеня нарахована відповідно до умов договору.
05.10.2010 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" подало клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню до 1% від заявленої суми в розмірі 1 395,56 грн., яке мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства.
Частина перша статті 550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Також, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивач не надав доказів в підтвердження того, що такі збитки йому спричинені невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати природного газу.
З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем щодо оплати природного газу не спричинило збитків для позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної неустойки (пені) на 50% та стягнути з відповідача 50% від заявленої суми, що складає -69 778,05 грн. (139 556,19 грн.х50%).
Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1% від заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1 395,56 грн., оскільки тяжкий фінансовий стан товариства та накладення арешту на рухоме та нерухоме майно товариства не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання шляхом зменшення розміру пені до 1% від заявленої суми.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних за період з 01.05.2010 року по 18.08.2010 року в сумі 22 396,93 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 2 597 985,45 грн. (2 505 810,47 грн. -основний борг + 69 778,05 грн. -пеня + 22 396,93 грн. - 3% річних).
Суд відхиляє заперечення відповідача про невиконання позивачем обов'язку по направлення розрахунку суми позову на адресу відповідача, оскільки розрахунок суми позову містить позовна заява №31/10-8822 від 18.08.2010 року, копію направлення якої містять матеріалами справи (а.с. 5,6). Крім того, в судовому засіданні 21.09.2010 року представнику відповідача вручений розрахунок суми основного боргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг за поставлений природний газ в сумі 2 505 810,47 грн., пеню в сумі 69 778,05 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 22 396,93 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 06.10.2010 року)