КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 грудня 2023 року Київ Справа № 320/18166/23
Суддя Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 розміру пенсії ОСОБА_1 з 87 % до 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 87 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої 26.01.2023 довідки №1351 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019, відповідно до оновленої довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.01.2023 № 1351 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 87 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених платежів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), розмір якої становив на момент призначення 87% сум грошового забезпечення. На підставі прийнятих Кабінетом Міністрів України Постанов від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) та від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, однак її розмір було зменшено з 87% до 70% сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону № 2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262 не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому має застосовуватись розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Крім того, зазначив, що він звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.01.2023 № 1351. Відповідач у відповідь на звернення повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії за довідкою від 26.01.2023 № 1351, посилаючись на відсутність підстав для врахування додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) та постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) пенсія позивача була перерахована відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), з урахуванням трьох складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. При цьому відповідач зазначив, що в оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою № 103, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Окрім того, щодо зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 87% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, відповідач повідомляє, що Головним управлінням в межах чинного законодавства правомірно перераховано пенсію, виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії 01.01.2018 встановлений максимальний розмір пенсії, зокрема для позивача 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, доказів зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 87% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 та доказів, які б свідчили, що на дату призначення пенсії її основний розмір складав 87 % грошового забезпечення матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне витребувати у відповідача розпорядження про призначення пенсії ОСОБА_1 з інформацією про відсоткове значення основного розміру пенсії на день призначення; протоколи (данні з пенсійної справи) розрахунки пенсії позивача станом на дату призначення, на 01.01.2018 року, на 01.03.2018 року та станом на 01.04.2019.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати докази по справі від відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 80, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Витребувати від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за ініціативою суду додаткові докази:
- розпорядження про призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з інформацією про відсоткове значення основного розміру пенсії на день призначення;
- протоколи (данні з пенсійної справи) розрахунки пенсії позивача станом на дату призначення; на 01.01.2018 року; на 01.03.2018 року та станом на 01.04.2019.
Витребувані документи надати до суду у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Копію ухвали надіслати (вручити) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І.І.