КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
06 грудня 2023 року №640/21109/22
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Діски А.Б.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання позивача про розгляд справи у загальному провадженні адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доАпарату Ради національної безпеки і оборони України
простягнення 1355258,07 грн.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, у якому просив суд:
- стягнути з Апарату Ради національної безпеки і оборони України компенсації втрати частини середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з порушенням строків його виплати за період 01.06.2021 по 31.10.2022 у сумі 1355258,07 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року визнано заяву позивача про відвід судді Донцю В.А необґрунтованою, а заяву про відвід судді Донцю В.А. передано на розгляд судді, який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Донцю В.А. від розгляду адміністративної справи №640/21109/22.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 1355258,07 грн, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму, а тому враховуючи вимоги статті 12 КАС України підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У своєму клопотанні позивача зазначає, що розгляд справи у невірному провадженні може бути самостійною причиною для скасування рішення суду.
В той же час, позивач посилається на положення пунктів 2 та 4 частини 4 статті 12 КАС України, які, на його думку, підтверджують необхідність проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
За даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте питання стягнення компенсації втрати частини доходів не є стягненням шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, оскільки сума компенсації, не виплачена відповідачем, не є майновою шкодою. У разі затримки виплати компенсації особа повинна вимагати від відповідача виконання обов'язку в натурі, звертатися з вимогою про стягнення цієї компенсації, а не шкоди, що й зроблено позивачем у справі №640/21109/22.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №440/85/19.
Відповідно ж до пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд наголошує, що позивачем не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходу за затримку у виконанні рішення суду.
З огляду на заявлені позовні вимоги, спір між сторонами не підпадає під перелік спорів, що мають розглядатися виключно в порядку загального позовного провадження а тому враховуючи характер спірних правовідносин, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
2. Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.