КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
04 грудня 2023 року м. Київ № 320/43729/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву "КОНФОРМІТІ ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось "КОНФОРМІТІ ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2023 № 13/5.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Розглянувши вказаний адміністративний позов, суд приходить до висновку, що він підлягає поверненню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як зазначено у ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, за приписами ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Так, судом встановлено, що дана позовна заява подана та підписана адвокатом Зайцевим Д.О. На підтвердження своїх повноважень представником позивача адвокатом надано ордер серії КВ № 382197 від 14.09.2022, виготовлений друкарським способом (на раніше виготовленому бланку згідно з формою, затвердженою рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36).
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (з наступними змінами) затверджено нове Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
За змістом п. 2, 6, 7 Положення № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
При цьому, згідно п. 3 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення № 41). І одним із обов'язкових його реквізиті є двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (п.п 12.13 п. 12 Положення № 41).
Відповідно до пункту 11 цього Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Як зазначено в п. 4 згаданого вище Рішення Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, адвокатам України дозволено використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону в строк до 01.01.2022.
Крім того, пунктом 5 цього ж рішення було передбачено виняток, при якому типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, діє після 01.01.2022, а саме - до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Як вже зазначалось, наданий адвокатом Зайцевим Денисом Олеговичем ордер серії КВ № 382197 від 14.09.2022 виконаний друкарським способом (тобто є ордером старого зразка, форма якого діяла до 01.01.2022). Натомість, його використання з 01.01.2022 не є дозволеним, позаяк єдиною формою ордера є та, яка згенерована на офіційному веб-сайті НААУ та відповідає зразку згідно з Додатком 1 до Положення № 41.
Таким чином суд вказує, що наданий до суду ордер серії КВ № 382197 від 14.09.2022 не може бути належним доказом на підтвердження повноважень адвоката у даній справі, позаяк виконаний друкарським способом за формою, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, яке, як було вказано вище, втратило чинність.
При цьому визначене у п. 5 Рішення Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 застереження щодо дії виготовленого друкарським способом ордеру до закінчення повноважень у конкретній справі (провадженні) на спірні правовідносини не може розповсюджуватися, оскільки звернення з даним позовом до суду мало місце пізніше 01.01.2022, а саме - в листопаді 2023 року, та й сам ордер датований 14.09.2022. Тобто, такий ордер наразі не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень особи (адвоката), яким підписана позовна заява.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16, від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки подана до суду позовна заява від імені позивача підписана особою його представником адвокатом Зайцевим Д.О., яким не надано належний документ (ордер) на підтвердження своїх повноважень у встановленому законом порядку, тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви позивачу.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
За правилами, передбаченими ч. 5 та 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву "КОНФОРМІТІ ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Головенко О.Д.