КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Київ № 826/13083/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 № 0005244105.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк, дії ДФС порушили інтереси державного підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство та у якого відсутні обігові кошти в тому числі для поповнення спеціального рахунку з ПДВ. Наслідком зазначеного є накладання штрафних санкцій на підприємство за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в СЕА ПДВ - додаткових витрат державного підприємства. Неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН призвело до безповоротної втрати податкового кредиту споживачами позивача. Вказаним підтверджується відсутність вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у зв'язку з відсутністю обігових коштів для забезпечення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, відповідно до вимог п. 120.1 ст.120.1, ст. 192, ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Тож, позивач вважає, що висновки, викладені в акті від 22.05.2018 № 1424/28-10-41-05/32402870 за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних ДП «Регіональні електричні мережі» в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати виписки за період: листопад 2015 - грудень 2016 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, щодо: а) порушень п. 201.10 ст. 201 розділу V ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2017), а саме реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 11384365,74 грн; від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 9329099,53 грн; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 6229333,44 грн;
від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 41758039,78 грн; б) відповідальності за порушення платником податку терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, передбаченої п.120.1.1 ст. 120 ПК України, є необгрунтованими, а податкове повідомления-рішення не відповідає чинному законодавству України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2018 відкрито провадження у адміністративній справі.
24.09.2018 до суду від Офісу великих платників податків ДФС надійшов відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що за результатами проведення перевірки складено акт від 22.05.2018 № 1424/28- 10-41-05/32402870, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даному випадку, позивачем було допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, згідно зі ст. 120.1 ПК України тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу. При цьому, при введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів, слід чітко відрізняти грошові зобов'язання, що виникли до введення мораторію, та грошові зобов'язання, що виникли після введення мораторію, так як дія мораторію поширюються лише на ті грошові зобов'язання, що виникли до. Враховуючи, що мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено 17.11.2015, а порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних виникли після введення мораторію, тому дія мораторію поширюється лише на відносини до 17.11.2015, і навпаки, не поширюється на відносини, що виникли після 17.11.2015. Таким чином, відповідач вважає, що дія мораторію на спірні відносини не поширюється. До того ж, Офіс не є власником програмного забезпечення електронного рахунку, і відповідно до ПК України, наділений повноваженнями лише щодо проведення перевірки, але не адміністрування програмного забезпечення за допомогою якого здійснюється обчислення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
06.11.2018 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, доводи податкового ооргану, зазначені у відзиві, не спростовують покладених в основу позовної заяви обґрунтувань. Також, наголошено на тому, що у разі застосування до боржника заходів спрямованих на обмеження розпорядження майном, відповідне питання має бути узгоджене з розпорядником майна.
14.11.2018 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
12.02.2019 Офісом великих платників податків ДФС надано суду додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 зупинено провадження в справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 826/9765/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 поновлено провадження у справі, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 позов Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” до Державної фіскальної служби України задоволено. Визнано бездіяльність Державної фіскальної служби України з не проведення перерахунку подвоєння картотеки електронного рахунку в СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн., яке виникло внаслідок незаконного подвійного проведення Державною фіскальною службою України податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” за жовтень 2015 року протиправною. Зобов'язано Державну фіскальну службу України вчинити дії з анулювання подвоєння картотеки електронного рахунку СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн. платника податків - Державне підприємство “Регіональні електричні мережі”.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва 22.06.2023, дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 справу прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
18.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача його правонаступником Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Дослідивши обґрунтування вказаного клопотання, з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537, від 30.09.2020 № 893, норм ст. 52 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підсатв для його задоволення та заміни відповідача по справі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145).
15.09.2023 до суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення по справі.
На підставі норм ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2018 на адресу ДП "Регіональні електричні мережі" надійшло податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 № 0005244105 з розрахунком, Офісу великих платників податків ДФС, яким згідно з п. п. 3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 1424/28-10-41-05/32402870 від 22.05.2018 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з листопада 2015 по грудень 2016, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 120 № 1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосовано штраф загальною сумою 21576272,61 грн.
Рішення було ухвалене відповідачем на підставі акта камеральної перевірки ДП "Регіональні електричні мережі" № 1424/28-10-41-05/32402870 від 22.05.2018.
Не погодившись із актом камеральної перевірки, позивач у визначений законодавством строк надав відповідачу заперечення (зауваження) до акта камеральної перевірки.
14.06.2018 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 12.06.2018 № 24534/10/28-10-41-05-16 «Про розгляд заперечення» від 01.06.2018 № 01/813 (вх. № 36669/10-03 від 01.06.2018», у якому зазначено, шо висновки в акті камеральної перевірки залишено без змін.
Не погодившись із рішенням відповідача, позивач направив до контролюючого органу вишого рівня - Державної фіскальної служби України скаргу від 22.06.2018 № Д1-04/71 про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2018 № 0005244105, яка була залишена ДФС України без розгляду.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 № 0005244105 не відповідає чинному законодавству України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до норм п. 120.1-1 ст. 120-1 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Положення п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України, передбачають, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З наведеного слідує, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. На платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме, для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, при цьому, порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Щодо посилань позивача на порушення Господарським судом Київської області провадження у справі про банкрутство позивача, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП “Регіональні електричні мережі” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до норм ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, станом на грудень 2015), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Приписами ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Разом з тим, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Тож, наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів, при цьому, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.
З огляду на наведене, суд зазначає про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Так, за своєю правовою природою, фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Відтак, на платника податків розповсюджується відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосована за порушення податкової дисципліни після введення мораторію.
У свою чергу, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував факт порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, про що і не заперечує сам позивач.
Відтак, у розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, з урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, належним доказом реєстрації ДП “Регіональні електричні мережі” податкової накладної (у тому числі наміру її реєстрації), є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили вчинення ним всіх можливих дій щодо реєстрації спірних податкових накладних. Водночас, здійснення ДП “Регіональні електричні мережі” перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо не поповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже, і не виключає вину ДП “Регіональні електричні мережі” у здійсненні податкового правопорушення.
З приводу посилань позивача на бездіяльність контролюючих органів щодо перерахування S Овердрафта, внаслідок чого у позивача був відсутній належний розмір грошових коштів, на яку вказаний платник податків має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зауважує, що це не спростовує сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а також не позбавляло ДП «Регіональні електричні мережі» права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки. Суд також вважає безпідставними доводи позивача, як підставу для визнання протиправним спірного податкового повідомлення- рішення про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 у справі № 826/9765/18 (провадження у даній справі зупинялось до рішення в справі № 826/9765/18), яке набрало законної сили, відповідно до якого позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Державної фіскальної служби України задоволено.
При цьому, визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України з не проведення перерахунку подвоєння картотеки електронного рахунку в СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн, яке виникло внаслідок незаконного подвійного проведення Державною фіскальною службою України податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» за жовтень 2015 року протиправною та зобов'язання відповідача вчинити дії з анулювання подвоєння картотеки електронного рахунку СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн платника податків - Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», в межах цієї справи не є тією обумовленою підставою вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.
Суд вважає, що позивачем допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу, згідно зі ст. 120.1 ПК України тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу.
До того ж, дія мораторію поширюється лише на грошові зобов'язання, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і заборона нарахування неустойки під час дії мораторію теж застосовується лише до зазначених грошових зобов'язань. Як вбачається з акту перевірки, податкові накладні/розрахунки коригування які зазначені як такі що зареєстровані з пропуском граничного строку реєстрації виписані з кінця листопада 2015 року по грудень 2016 року. Повертаючись до доводів позивача з яких вбачається, що граничним терміном подачі його декларації по ПДВ є 20.11.2015 а податкові накладні які зазначені в акті перевірки виписані після 20.11.2015, дані доводи спростовуються тим, що позивач після виникнення подвоєння картотеки в СЕА ПДВ протягом 2016 року виписував і реєстрував з пропуском граничного терміну податкові накладні, які зазначені в акті перевірки на загальну суму ПДВ 68700838,49 грн. ПК України, не визначає даний факт, як підставу для звільнення від відповідальності у випадку несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки норми щодо умов застосування заходів фінансової відповідальності є імперативними та не допускають альтернативи. Однак, ДП «Регіональні електричні мережі» не заперечує щодо несвоєчасної реєстрації даних податкових накладних.
Під час розгляду даного спору, судом враховується правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2023 у справі № 640/5075/19, що висловлена у подібних правовідносинах.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, правомірно.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.