ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2023 р. справа № 300/3669/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду по суті заяви від 09.06.2023, зобов'язання повторно розглянути заяву від 09.06.2023 № ВЕБ-09001-Ф-С-23-126645 про виплату недоотриманої допомоги на поховання ОСОБА_2 , повідомлення про розмір заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 01.05.2023 та про виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилися недоодержаною у зв'язку з його смертю з урахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 в справі № 300/4080/22.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 300/4080/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сума нарахованої та невиплаченої доплати становить 251367,16 грн, однак ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, не отримавши нарахованої за вказаним рішенням суду пенсії. Проте на думку позивача, він, як син померлого ОСОБА_2 , на підставі статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але недотриманої ним за життя пенсії. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами (від 23.05.2023, від 09.06.2023) із проханням провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 та провести донарахування розміру пенсії за травень 2023 року та розміру допомоги на поховання, однак відповідачем листом від 01.06.2023 відмовлено у наданні будь-якої інформації у зв'язку з не наданням документів, що підтверджують родинні стосунки, а листом від 16.06.2023 повідомлено, що у ОСОБА_2 недоодержаних сум пенсій немає, а також немає правових підстав для проведення доплати допомоги на поховання з урахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі 300/4080/22. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його право на належний розгляд його заяви. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.07.2023. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що згідно з частиною 1 частиною 4 статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262- XII в разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На час смерті ОСОБА_2 отримував пенсію у сумі 20930,00 грн., з урахуванням рішення суду від 18.02.2022 у справі №300/8639/21. Головним управлінням 23.05.2023 проведено виплату допомоги на поховання ОСОБА_1 в розмірі тримісячної пенсії ОСОБА_2 в сумі 62790,00 грн. При цьому, на думку представника відповідача, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 по справі №300/4080/21 не підлягає виконанню у зв'язку із смертю пенсіонера. Оскільки на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги на поховання в розмірі тримісячних пенсій розмір пенсії на виконання рішення суду від 16.11.2022 у справі № 300/4080/22 ОСОБА_2 не перераховано, то позивачу здійснено виплату допомоги на поховання, а саме в сумі 62790,00 грн (20930,00 грн. х 3 місяці). Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визнається та не заперечується сторонами (а.с.13).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №300/4080/22, позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №1892 від 24.11.2021 протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №1892 від 24.11.2021 у розмірі 75% грошового забезпечення без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 26.04.2023, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі №300/4080/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вичинити дії залишено без змін.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №300/4080/22 набрало законної сили 26.04.2023.
Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №300/4080/22 не виконано, оскільки ОСОБА_2 помер.
Так, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.2023 Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно від 08.04.2021 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с.19).
Згідно довідки, Управління соціальної політики Коломийської міської ради від 31.03.2023 за №1384/02.14.6-10, станом на дату видачі довідки ОСОБА_1 перебував на обліку як надавач соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 (батьку, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на термін з 16.02.2023 по 15.02.2024 (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , як син померлого пенсіонера ОСОБА_2 , через портал електронних послуг звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із зверненням у якому звернув увагу, що незважаючи на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі № 300/4080/23, таке не було виконано та враховано пенсійним органом при виплаті допомоги на поховання батька в розмірі трьох місячних пенсій та виплати пенсії ОСОБА_2 за травень 2023. Так, заявник просив: 1. Виплатити недоотриману допомогу на поховання ОСОБА_2 з урахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 300/4080/22; 2. Повідомити про розмір заборгованості пенсійного органу по виплаті пенсії ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 01.05.2023; 3. У відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплатити пенсію ОСОБА_2 , яка залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю з урахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 300/4080/22. Виплати провести на рахунок(а.с. 9).
За результатами розгляду звернення щодо пенсійного забезпечення, відповідач, згідно листа за № 5447-5013/М-02/8-0900/23 від 16.06.2023, повідомив позивача, що пенсія ОСОБА_2 згідно статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплачена по 31.05.2023. Виплату пенсії з 01.06.2023 припинено у зв'язку з смертю ОСОБА_2 01.05.2023, відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 . Недоодержаних сум пенсій немає. 23.05.2023 згідно заяви проведено виплату допомоги на поховання в розмірі тримісячної пенсії на день смерті ОСОБА_2 . Правових підстав для проведення доплати допомоги на поховання з урахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі 300/4080/22 немає (а.с.20).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, що підлягала виплаті померлому батькові на виконання рішення суду та нерозгляд по суті звернення від 09.06.2023, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною 2 статті 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Суд зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визнається сторонами (а.с.13).
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі № 420/288/21.
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №300/4080/22, яке набрало законної сили 26.04.2023, позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №1892 від 24.11.2021 протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №1892 від 24.11.2021 у розмірі 75% грошового забезпечення без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.2023 Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Водночас, суд зауважує, що розгляд заяви про виправлення описки у рішенні суду не зупиняє виконання рішення.
Відтак, позивач як син ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи, відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII має право на одержання недоотриманої суми пенсії.
Вказане дає суду підстави для висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 09.06.2023 по суті, оскільки стаття 61 Закону № 2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В зв'язку із вищенаведеним, оскільки судом зроблено висновок про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду по суті в порядку статті 61 Закону № 2262-ХІІ від 09.06.2023, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 09.06.2023 про виплату недоотриманої допомоги на поховання ОСОБА_2 , повідомлення про розмір заборгованості Пенсійного фонду України по виплаті пенсії ОСОБА_2 за період з 1.12.2019 по 01.05.2023 та про виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилися недоодержаною у зв'язку з його смертю з урахуванням рішення Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі № 300/4080/22, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно квитанції №30935 від 18.06.2023 (а.с.1).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стосовно нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 09.06.2023 відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2023 про виплату недоотриманої допомоги на поховання ОСОБА_2 , повідомлення про розмір заборгованості Пенсійного фонду України по виплаті пенсії ОСОБА_2 за період з 1.12.2019 по 01.05.2023 та про виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилися недоодержаною у зв'язку з його смертю з урахуванням рішення Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі № 300/4080/22, із врахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.