ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
07 грудня 2023 року Справа № 280/8967/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28 листопада 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із позовом. Вказує про те, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатись березні місяці 2018 року, при цьому до суду із позовом звернувся лише 26 жовтня 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. З огляду на вказане, до спірних правовідносин в адміністративній справі № 280/8967/23 наслідки частини 4 статті 123 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду.
Надаючи зазначеному клопотанню правову оцінку суд зазначає наступне.
Положеннями статті 122 КАС України встановлено обчислення строку звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 1 Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03, Європейський суд з прав людини вказав на те, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту.
За змістом заявлених у позові вимог у цій справі, позивач оскаржує саме протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні коригування інтегрованої картки позивача шляхом виключення (списання) пені на загальну суму 79 868,74 грн.
Тож, предметом спору є триваюче порушення прав позивача у виді невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку щодо коригування інтегрованої картки.
У свою чергу, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у виді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Тобто, порушення може вважатись тривалим у разі тривалого та безперервного невиконання суб'єктом владних повноважень обов'язків, передбачених законом.
У контексті цього питання варто наголосити, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. У протилежному випадку - суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку (ухвала Верховного Суду від 08 лютого 2023 року по справі №9901/524/21).
Суд звертає увагу, що предметом оскарження в межах заявленого позову є саме бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні коригування інтегрованої картки позивача шляхом виключення (списання) пені на загальну суму 79 868,74 грн.
При позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання він звертався до відповідача із заявами стосовно здійснення коригування інтегрованої картки шляхом виключення (списання) пені на загальну суму 79 868,74 грн.
При цьому, листом від 14 квітня 2023 року позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, тобто протиправна бездіяльність, на думку позивача тривала станом на дату звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/8967/23 та станом на дату розгляду даної заяви відповідача.
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.
З огляду на те, що на час звернення позивача до суду із позовом в адміністративній справі № 280/8967/23 (26 жовтня 2023 року) не припинили існувати підстави для звернення до суду з цим позовом, відсутні й підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовна заява подана позивачем 26 жовтня 2023 року, тобто у межах установленого процесуальним законом строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав (лист відповідача одержано 26 квітня 2023 року).
У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання представника відповідача.
Керуючись статтями 122, 123, 241, 243, 248 КАС України суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов