ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ
05 грудня 2023 рокуСправа № 280/9133/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Білай В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять шостої позачергової сесії дев'ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №10 від 18.08.2023 про виконання судових рішень;
- зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення/передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322188600:04:002:0184) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України.
Ухвалою судді від 14.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
04.12.2023 на адресу суду через систему «Електроний суд» надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати розпорядження та винести на розгляд засідання сесії сільської ради питання, які стосуються відчуження або надання в оренду або зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровим номером 2322188600:04:002:0184, проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства яких передані/зареєстровані в сільській раді для затвердження 08 червня 2021 році, 08 липня 2021 року, 24 січня 2022 року з боку ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що поки суд буде розглядати справу та надавати правовий вердикт, у відповідача вже будуть розпоряджатись із земельною ділянкою на власний розсуд, оскільки станом на 04.12.2023 кадастрові номери 2322188600:04:002:0181, 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0185, частини земельної ділянки № 2322188600:04:002:0183, 2322188600:04:002:0187, 2322188600:04:002:0184 (земельна ділянка ОСОБА_1 ), 2322188600:04:002:0182, 2322188600:04:002:0186, 2322188600:04:002:0180, 2322188600:04:002:0179 на публічній кадастровій карті України вже відсутні. Листом від 27 листопада 2023 року № 117/2023 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило , що згідно інформації, що міститься у відомостях Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188600:04:002:0181, 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0185, частини земельної ділянки № 2322188600:04:002:0183, 2322188600:04:002:0187, 2322188600:04:002:0184 (земельна ділянка ОСОБА_1 ), 2322188600:04:002:0182, 2322188600:04:002:0186, 2322188600:04:002:0180, 2322188600:04:002:0179, були перенесені до архівного шару відомостей Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок яка була розроблена ФОП ОСОБА_2 , на підставі рішення Степненської сільської ради від 22.09.2023 № 16 та зареєстрована Державним кадастровим реєстратором відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. При обєднанні вищевказаних земельних ділянок було сформовано нову земельну ділянку площею 19.8624 га, та визначено новий кадастровий номер 2322188600:04:002:0196.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч. 2 ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України).
Обов'язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, за результатом аналізу положень статей 150 та 151 КАС України, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 зроблено висновок про те, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами, виходячи з якого визнано правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки його доводи ґрунтуються на припущеннях, а доказів на підтвердження настання негативних наслідків заявник не надав.
У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в тому, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання, і такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно, однак відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 23.01.2020 у справі №813/2149/18, від 31.05.2021 у справі №120/2337/20-а та від 30.09.2021 у справі №140/1856/21.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
До заяви про забезпечення позову долучено копію рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 22.09.2023 №16 "Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок на території Степненської територіальної громади», відповідно до якого, з метою раціонального використання земель та збільшення бази оподаткування плати за землю, керуючись статтями 12, 79-1, 83 Земельного кодексу України, статтями 19. 22, 25, 56 Закону України «Про землеустрій», Законами України «Про Державний земельний кадастр», статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Степненська сільська рада вирішила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188600:04:002:0188; 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0185. 0187, 2322188600:04:002:0179, 2322188600:04:002:0184, 0181. 2322188600:04:002:0180. 2322188600:04:002:0186, 0182 та частини земельної ділянки 2322188600:04:002:0183 площею 1,3 га в земельну ділянку орієнтовною площею 19,9 га, категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення, код виду цільового призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Запорізька область, Запорізький район, Степненська територіальна громада. Вказаним рішенням сільському голові доручено замовити виготовлення технічної документації згідно цього рішення та подати на затвердження на сесію сільської ради; та лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 27 листопада 2023 року № 117/2023, яким повідомлено, що згідно інформації, що міститься у відомостях Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0179, 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0180, 2322188600:04:002:0181, 2322188600:04:002:0182, 2322188600:04:002:0183, 2322188600:04:002:0184, 2322188600:04:002:0185, 2322188600:04:002:0186, 2322188600:04:002:0187, були перенесені до архівного шару відомостей Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок яка була розроблена ФОП ОСОБА_2 , на підставі рішення Степненської сільської ради від 22.09.2023 №16 та зареєстрована Державним кадастровим реєстратором відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. При об'єднанні вищевказаних земельних ділянок було сформовано нову земельну ділянку площею 19.8624 га, та визначено новий кадастровий номер 2322188600:04:002:0196.
Так, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18.08.2023 №10, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення заявнику у приватну власність земельної ділянки. Так вказана земельна ділянка також фігурує у рішеннні відповідача від 22.09.2023 № 16.
При цьому, заявник стверджує про наявність підстав для забезпечення, оскільки дії відповідача, на думку заявника, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд, що ускладнить виконання судового рішення у вказаній адміністративній справі, у разі задоволення позову.
За змістом рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 22.09.2023 №16 "Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок на території Степненської територіальної громади» встановлено, що на засіданні тридцять сьомої чергової сесії вирішено питання стосовно виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188600:04:002:0188; 2322188600:04:002:0178, 2322188600:04:002:0185, 2322188600:04:002:0187, 2322188600:04:002:0179, 2322188600:04:002:0184, 2322188600:04:002:0181. 2322188600:04:002:0180, 2322188600:04:002:0186, 2322188600:04:002:0182 та частини земельної ділянки 2322188600:04:00:0182.
При цьому, саме виготовлення технічної документації жодним чином не свідчить про її затвердження, а тим паче передання у приватну власність іншим особам земельних ділянок вказаних у вищезазначеному рішенні.
Належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, з якими заявник пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, до суду не надано. Лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 27 листопада 2023 року № 117/2023 та рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 22.09.2023 №16 не є такими доказами, оскільки безпосередньо не свідчать про те, що "у відповідача вже будуть розпоряджатись із земельною ділянкою на власний розсуд" як зазначив представник позивача у клопотанні. Не надано також доказів того, що наразі вирішується питання про затвердження відповідної технічної документації із землеустрою та передання відповідної земельної ділянки у приватну вланість іншим особам, зокрема доказів того, що відповідне питання винесено на розгляд сессії Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суддя дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою, оскільки доказів на підтвердження існування наразі реальної загрози настання негативних наслідків заявник не надав, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,- відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В.Стрельнікова