ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 грудня 2023 року Справа № 280/4077/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому (з урахуванням уточнень) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04 травня 2018 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаного речового майна за час проходження військової служби, а саме за період з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаного речового майна за час проходження військової служби, а саме за період з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки (за 72 календарні дні додаткової відпустки);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки (за 72 календарні дні додаткової відпустки) виходячи із розміру грошового забезпечення позивача у місяці звільнення - 09 травня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної основної відпустки за 2022 рік та 2023 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної основної відпустки за 2022 рік та 2023 рік виходячи із розміру грошового забезпечення позивача у місяці звільнення - 09 травня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік військової служби, а саме за 10 календарних років служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік військової служби, а саме за 10 календарних років служби, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача у місяці звільнення - 09 травня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08 травня 2023 року №120 ОСОБА_1 виключено зі списків
всіх видів забезпечення та направлено для проходження військової служби до командування Національної гвардії України. Однак, при виключенні зі списків частини військовою частиною НОМЕР_2 не проведено із позивачем розрахунок з: невикористаного за час військової служби основної грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки; допомоги при звільненні в розмірі 25% від грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, а саме за повних 10 календарних років служби; індексації грошового забезпечення за період з 04 травня 2018 року по 31 грудня 2022 року. На підставі наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 19 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України.
28 червня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Також, вказаною ухвалою судді від Військової частини НОМЕР_2 інформацію щодо виплати ОСОБА_1 індексації під час проходження ним військової служби у період з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року, грошової компенсації невикористаного речового майна за вказаний період, грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій за 2019-2023 роки, інформацію щодо виплати позивачу грошової компенсації невикористаної основної відпустки за 2023-2023 роки, а також щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за повний кожний календарний рік військової служби
27 липня 2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№32327), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову та зазначає про те, що виплата заявлених позивачем в адміністративному позові № 280/4077/23 виплат передбачена чинним законодавством України виключно у випадку звільнення військовослужбовця від проходження військової служби, в той же час, позивача з травня 2023 року направлено для подальшого проходження військової служби до командування Національної гвардії України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Також, у вищезазначеному відзиві представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 28 липня 2023 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
З 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08 травня 2023 року №120 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини, знято із всіх видів забезпечення і направлено для проходження військової служби до командування національної гвардії України, м. Київ.
Вищезазначений наказ не містить інформації щодо заявлених позивачем в адміністративній справі № 280/4077/23 виплат.
25 травня 2023 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 із адвокатським запитом про надання документів та інформації про оплату індексації грошового забезпечення за період проходження ОСОБА_1 військової служби, оплату грошової компенсації невикористаної основної/додаткової (як учаснику бойових дій) відпустки, грошової компенсації невикористаного речового майна за період проходження військової служби.
Окрім того, представник позивача 25 травня 2023 року звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просив відповідача добровільно нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію невикористаної основної/додаткової (як учаснику бойових дій) відпустки, грошової компенсації невикористаного речового майна за період проходження військової служби.
Однак, станом на 12 червня 2023 року відповідь на адвокатський запит на адресу представника позивача не надходила. Кошти в порядку добровільного виконання вищезазначеної заяви на картковий рахунок позивача також не надходили.
Позивач, вважаючи, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 йому не нараховувалась та не виплачувалась у належному розмірі індексація грошового забезпечення за період з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року, а також не проведено остаточний розрахунок з основної грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки за 2019 -2023 роки, допомоги при звільненні в розмірі 25% від грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, а саме за повних 10 календарних років служби, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 04 травня 20218 року по 31 грудня 2022 року та зобов'язання відповідача здійснити її нарахування за вказаний період суд виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20 грудня 1991 року держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” № 1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078).
Згідно з статтею 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Абзацом другим частини 4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з частинами 1 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (статті 9 Закону № 1282-XII).
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-III від 05 жовтня 2000 року визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з статтею 19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, індексація є складовою грошового забезпечення та підлягає нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, зокрема позивачу.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.
Крім того, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а.
Відтак щодо застосування базового місяця при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу суд зазначає таке.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Внесеними змінами, серед іншого, передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).
Крім цього, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
У редакції Постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
“У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…”.
Таким чином, починаючи з 01 грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 78/о/66-17 від 08 серпня 2017 року.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 внесено постановою № 1013.
Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року, і включно до 01 березня 2023 року посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Ураховуючи положення Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 1294 від 07 листопада 2007 року (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.
Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
У свою чергу схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08 серпня 2017 року на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18 липня 2017 року зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18 квітня 2018 року вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09 лютого 2005 року встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 1294 від 07 листопада 2007 року, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2023 року у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України” № 90 від 01 березня 2023 року.
Ураховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Як встановлено судом, у зв'язку із прийняттям Постанови № 1013 змінено порядок проведення індексації.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Ураховуючи положення Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1093 від 09 грудня 2015 року), місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є базовим.
При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.
Тобто з 01 грудня 2015 року, і включно до 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінилися
Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, ураховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.
Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Так, разом із відзивом на позовну заяву надано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 04 травня по 2023 року за № 153 від 24 липня 2023 року, з якої вбачається, що відповідачем вирішувалось питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу, встановлювалось, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, та здійснено її нарахування та виплату у спірний період.
Однак, із вказаної довідки не вбачається за можливе встановити з урахуванням якого базового календарного місяця обчислення загального значення індексу споживчих цін проводилось індексація грошового забезпечення позивача у вказаний період.
З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з травня 2018 року по грудень 2022 року проводилось відповідачем у відповідності до абзаців четвертого, п'ятого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 04 травня 2018 року (початку проходження військової служби) по 31 грудня 2022 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, із урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги стосовно протиправною бездіяльності відповідача в частині не нарахування індексації грошового забезпечення у спірний період, оскільки з урахування вищезазначеної довідки про грошове забезпечення нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проводились.
Стосовно решти позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі І за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про національну гвардію», комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.
Суд зазначає, що з урахуванням наявної в матеріалах справи копії наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08 травня 2023 року №120, позивача не було звільнено з військової служби, а направлено для подальшого проходження саме військової служби у іншому військовому формуванні (Національної гвардії України).
Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік військової служби, а саме за 10 календарних років служби, та зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої допомоги суд зазначає таке.
Відповідно до розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 нарахування та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік військової служби здійснюються при звільненні військовослужбовця з військової служби. В той же час, військова частина НОМЕР_2 не звільняла позивача з військової служби, відтак дана вимога задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення нарахування та виплати грошової компенсації невикористаної основної відпустки за 2022-2023 роки і грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій за 2019¬2023 роки, а також здійснити нарахування та виплату вказаних компенсацій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 заявлені позивачем компенсації здійснюються при звільненні військовослужбовця.
З огляду на той факт, що відповідач не звільняв позивача з військової служби, вказана вимога задоволенню не підлягає.
З приводу вимог позивача щодо здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористане речове майно за час проходження військової служби, а саме за період з 04 травня 2018 року по 09 травня 2023 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пункту пунктів 2-4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту Інформації і управління Державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16 березня 2016 року №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
звільнення з військової служби;
загибелі (смерті) військовослужбовця;
переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Як зазначалось у мотивувальній частині судового рішення раніше, позивача направлено (переведено) для подальшого проходження військової служби у іншому військовому формуванні (Національної гвардії України).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
В той же час, із рапортом про виплату заявленої компенсації позивач особисто до відповідача не звертався, відтак у відповідача були відсутні правові підстави для видання наказу про призначення та виплату заявленої грошової компенсації.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, дана вимога задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04 травня 2018 року по 31 грудня 2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення виготовлено в повному обсязі 06 грудня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов