ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 рокум. Ужгород№ 260/9201/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) через уповноваженого адвоката Опаленика М.Ю. звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати незаконною бездіяльність Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції у відмові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене висновком від 04.10.2023 щодо внесення змін до актового запису про народження заявниці за №96 складеного 17.05.1962 виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області;
- зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про народження заявниці за №96 складеного 17.05.1962 виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, зокрема змінити відомості, що стосуються матері дитини, а саме виправити її прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 »
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що її батько ОСОБА_4 1936 року народження, перебуваючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 1939 року народження, під час оформлення актового запису цивільного стану про народження позивачки за №96 складений 17.05.1962 року зазначив помилково прізвище матері ОСОБА_2 , яка у свою чергу на той час, не змінила прізвище за чоловіком, з причин перебування у цивільному шлюбі з останнім та мала прізвище ОСОБА_2 . Вказані відомості підтверджуються відповідною довідкою №672 від 19.04.2023 року, виданою виконавчим комітетом Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Позивач вважає, що документів, які було надано відповідачу було достатньо для внесення змін до відповідних актових записів, а тому вважає таку бездіяльність незаконною.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачеві строк 15 днів з дня отримання ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день розгляду справи, відповідач - суб'єкт владних повноважень відзиву на позовну заяву не подав, що в силу вимог ч.4 ст.159 КАС України, кваліфіковано судом, як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо внесення змін до актового запису про народження №96 складеного 17.05.1962 року виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Відповідачем було надано висновок від 04.10.2023 року згідно якого зазначено, що неможливо внести зміни до актового запису про народження заявниці за №96 складений 17.05.1962 року виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, зокрема змінити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », у зв'язку з відсутністю підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року №2398-VI, далі - Закон № 2398).
Відповідно до положень статті 1 цього Закону він регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану та не поширюється на порядок проведення реєстрації громадянства України.
Частиною першою статті 6 Закону № 239 передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами першою-третьою статті 9 цього Закону визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Частиною третьою та четвертою статті 22 Закону № 2398 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Привила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.7 Правил встановлено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Пунктом 2.1 Правил встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міста обласного значення) міськрайонного управління юстиції за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб. Відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.
Пунктом 2.5 Правил встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються: особами, щодо яких були складені ці актові записи; одним з батьків неповнолітніх (малолітніх); піклувальниками неповнолітніх та опікунами малолітніх; опікунами недієздатних осіб; спадкоємцями померлого.
Пунктом 2.6 Правил встановлено, що разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану заявниками подаються: паспорт або паспортний документ; свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7 Правил встановлено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділом реєстрації актів цивільного стану додаються до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому. Якщо актовий запис цивільного стану, до якого потрібно внести зміни, міститься в іншому відділі реєстрації актів цивільного стану України, то відділ реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит на підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія, або затребує копію цього актового запису цивільного стану.
Пунктом 2.12 Правил встановлено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін, доповнень до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 2.13 Правил встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є серед іншого, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного управління юстиції, а також постанова адміністративного суду.
Пунктом 1.15 Правил встановлено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Отже, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» як підставу для внесення змін до актового запису (у тому числі тих, які стосуються спадкоємців за законом) визначають «наявність достатніх підстав» за умови надання «інших документів, необхідних для розгляду заяви та вирішення питання по суті».
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі № 807/45/17: у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
З огляду на вищенаведені норми Закону № 2398 та Правил вбачається, що за наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Судом встановлено, що згідно долученої до матеріалів справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 громадянка ОСОБА_2 народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно картки платника податків виданого 15.09.2015 на прізвище ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2
У матеріалах справи міститься довідка видана виконавчим комітетом Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, в тім, що, згідно з даними погосподарського обліку Углянської сільської ради (книга №ІІІ за 1980-1982 роки) за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 1936 р.н. - чоловік: ОСОБА_2 1939 р.н. - дружина; ОСОБА_7 1962 р.н. - донька.
Разом з тим, як вбачається з свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 17.05.1962 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно записів про батьків у вказаному свідоцтві вказано батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_2 , хоча станом на час видачі вказаного свідоцтва прізвище матері позивача було « ОСОБА_2 ».
Отже судом встановлено, що запис прізвища матері позивача у свідоцтві про народження внесено помилково - « ОСОБА_2 » , замість правильного - « ОСОБА_2 », що підтверджується належними та допустимими доказами.
Однак, відповідач 04.10.2023 року протиправно відмовив позивачу щодо внесення змін в актовий запис про народження № 96 від 17 травня 1962 року, складений виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області виправити прізвище матері дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » .
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить визнати незаконною бездіяльність Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції у відмові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене висновком від 04.10.2023 щодо внесення змін до актового запису про народження заявниці за №96 складеного 17.05.1962 виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем за результатами розгляду звернення позивача було надано висновок від 04.10.2023 №449/31.13-62, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису.
Відтак, у даних спірних правовідносинах відсутня бездіяльність відповідача, тому позовні вимоги у частині визнання незаконною бездіяльності Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції до задоволення не підлягають.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд.5, код ЄДРПОУ 25999022) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про народження № 96 від 17.05.1962 року, складеного виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження № 96 від 17.05.1962 року, складеного виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, а саме: виправити прізвище матері з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору