ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2023 рокум. Ужгород№ 260/10592/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, наказу та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника - адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Грушевського 27/20) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09581932) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати неправомірними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки, які полягали у незаконній видачі мобілізаційного розпорядження та направленні ОСОБА_1 на збори до військової частини НОМЕР_1 ; 3. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 2 від 25.02.2022 року у частині, щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду; 4. Виключити з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби.".
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до поданої до суду позовної заяви - така від імені позивача підписана та, відповідно, подана його представником - адвокатом Мазурик Зоряною Ярославівною.
Відповідно до статті 160 частини 6 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Дана позовна заява була подана та підписана представником позивача, однак в такій не було вказано відомості, визначені у статті 160 частини 5 пункті 2 КАС України стосовно представника - Мазурик З.Я..
Окрім того, у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у представника позивача - адвоката Мазурик З.Я. зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно до статті 18 частини 5 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно із статтею 18 частиною 6 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що у представника позивача - адвоката Мазурик З.Я. відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином військову службу законодавцем віднесено до публічної служби.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить, зокрема визнати протиправними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки щодо видачі мобілізаційного розпорядження та направленні ОСОБА_1 на збори до військової частини НОМЕР_1 , визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 25 лютого 2022 року у частині, щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду.
З даною позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суд позивач звернувся 05 грудня 2023 року.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.
Одночасно із позовною заяву представником позивача було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якої зазначив, що починаючи з 07 березня 2023 року позивачем було подано рапорт про звільнення з військової служби, однак йому було відмовлено, а тому з цього моменту позивач і дізнався про порушення своїх. Також ОСОБА_1 у травні 2023 року звертався до суду з подібним позовом щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 звільнити його з військової служби, проте рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року по справі № 260/4000/23 у задоволенні позову було відмовлено. Представник позивача зазначає, що за весь час, від моменту, коли позивач дізнався про порушення свою права, він намагається вирішити цю ситуацію здійснював спроби відновлення порушених прав. Також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого ла території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосуванню адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
24 лютого 2022 року Ужгородським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було надано позивачу мобілізаційне розпорядженню щодо необхідності з'явитись до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2022 року за № 2, позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду бойового медика першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти.
Таким чином, даний позов пов'язаний із обставами щодо призову позивача в порядку мобілізації, які мали місце починаючи з лютого 2022 року.
Починаючи з лютого 2022 року позивач перебуває на військовій службі, а відтак виконуючи обов'язки пов'язані з військовою службою, позивач безпосередньо був обізнаний про факти можливого порушення його прав щодо призову на військову службу.
Суддя додатково зазначає, що у даному випадку реалізація позивачем дій щодо подання рапортів на звільнення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Крім того, починаючи з 24 лютого 2022 року і по теперішній час на території Закарпатської області воєнні дії не ведуться, транспорт та зв'язок працює у штатному режимі, а відтак відсутні підстави вважати, що із введенням воєнного режиму на території України існували об'єктивні перешкоди позивачеві, який проживає в Закарпатській області звернутися до суду, який також знаходиться в Закарпатській області з відповідним позовом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2022 року по справі № 990/115/22 вказала на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк, протягом якого йому необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві починаючи з дати прийняття наказу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
надати суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду;
надати письмове підтвердження адвокатом Мазурик З.Я. факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт (або подання до суду обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката);
вказати відомості, визначені у статті 160 частини 5 пункті 2 КАС України стосовно представника - Мазурик З.Я., шляхом подачі відповідної позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко