ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні доказів
07 грудня 2023 року м. Житомир справа № ЗД/240/33463/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника заявника про забезпечення доказів ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про витребування належним чином засвідчених копій всіх документів,
встановив:
29.11.2023 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій заявник просила витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області належним чином засвідчені копії всіх документів пенсійної справи ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що від імені ОСОБА_1 її уповноважений представник звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з метою отримання інформації щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії, однак отримано відмову у наданні запитуваної інформації з посиланням на неможливість ідентифікувати особу ОСОБА_1 , а також у зв'язку з віднесенням запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає наступне.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Статтею 115 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з ч.1 ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Пунктами 4 та 5 частини 1 статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
В контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Аналізуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У заяві представник заявника просить витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином засвідчені копії всіх документів пенсійної справи ОСОБА_1 .
При цьому, в обґрунтування необхідності забезпечення доказів посилається на те, що у відповідь на його заяву вказані документи надано не було.
Однак суд зазначає, що вказані представником заявника обставини не є підставами, визначеними ч.1 ст.114 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких вживаються заходи із забезпечення доказів.
Так, представник заявника не надав доказів неможливості або ж ускладнення витребування таких доказів судом у разі звернення з адміністративним позовом до суду про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , а також не навів обставин, що свідчать про небезпеку втрати таких доказів або про неможливість чи ускладнення подання доказів відповідачем у майбутньому.
У свою чергу, суд не встановив такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати доказів, які просить витребувати представник заявника, а відтак суд вважає, що вказана заява є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 114, 115, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити представнику заявника ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви від 29.11.2023 вх. №ЗД/240/33463/23.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін