Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року Справа№200/6222/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:
скасування рішення відповідача від 12 липня 2023 року про відмову позивачеві у призначенні пенсії за його заявою від 04 липня 2023 року;
зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 липня 2023 року та призначити пенсію із зарахуванням періоду роботи з 07 червня 2010 року по 12 серпня 2014 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI.
Крім того, позивач просить допустити до негайного виконання рішення суду в межах виплати суми за один місяць та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у зарахуванні до пільгового стажу на підземних роботах вищезазначеного періоду згідно з записами трудової книжки, які містять інформацію про зайнятість позивача на підземних роботах повний робочий день.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06 грудня 2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21 січня 2023 року № 057350006474 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішенням встановлено, що страховий стаж особи становить 20 років 09 місяців 14 днів, з урахуванням кратності - 40 років 09 місяців 14 днів, у тому числі пільговий стаж роботи (ст. 14-20, провідні професії) - 13 років 04 місяці 05 днів; пільговий стаж роботи (ст. 14-25) - 22 роки 09 місяці 14 днів.
Період роботи з 07 червня 2010 року по 12 серпня 2014 року зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до форми ОК-5. Ці відомості відповідають формі РС-право за датою звернення - 12 січня 2023 року, що надана суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вказане рішення у судовому порядку позивачем не оскаржувалося.
14 липня 2023 року позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12 липня 2023 року № 057350006474 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішенням встановлено, що страховий стаж особи становить 41 рік 00 місяців 14 днів, у тому числі пільговий стаж роботи (ст. 14-20) - 13 років 04 місяці 15 днів, за винятком відпусток без збереження заробітної плати, простоїв, інше; пільговий стаж роботи (ст. 14-25) - 22 роки 06 місяці 26 днів, за винятком відпусток без збереження заробітної плати, простоїв, інше.
Позивач визначає спірним період з 07 червня 2010 року по 12 серпня 2014 року, який не зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
За відомостями форми РС-право, виданої станом на 12 липня 2023 року, період роботи з 07 червня 2010 року по 30 червня 2010 року зараховано до страхового стажу позивача; з 01 липня 2010 року по 31 травня 2014 року - до страхового та пільгового за Списком № 1; з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року - не зараховано, ані до страхового, ані до пільгового стажу.
Крім того, спірним є питання застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI при призначенні пенсії позивачеві.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. […].
Вказані положення кореспондуються з приписами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список № 202).
До вказаного Списку включено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах (абзац 1 розділу І Списку № 202).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, та за наявності передбаченого стажу такої роботи - 25 років або працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
Записом № 15 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 26 липня 2001 року встановлено, що 07 червня 2010 року прийнято прохідником 4 розряду з повним підземним робочим днем, тимчасово на 2 місяці до Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»; записом № 16 - 05 серпня 2010 року зараховано у штат постійно; записом № 18 - 12 жовтня 2010 року переведено прохідником 5 розряду з повним підземним робочим днем; записом № 21 - 12 серпня 2014 року звільнено за власним бажанням.
Вказані записи охоплюють спірний період роботи з 07 червня 2010 року по 12 серпня 2014 року.
За цей період довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній відсутня в матеріалах справи.
За відомостями форми РС-право, виданої станом на 12 липня 2023 року, період роботи з 07 червня 2010 року по 30 червня 2010 року зараховано до страхового стажу позивача; з 01 липня 2010 року по 31 травня 2014 року - до страхового та пільгового за Списком № 1; з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року - не зараховано, ані до страхового, ані до пільгового стажу.
Інформація, яка зазначена в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), не підтверджує факт роботи позивача повний робочий день під землею у період з 07 червня 2010 року по 30 червня 2010 року, тому суд не вбачає підстав для зарахування цього періоду до пільгового підземного стажу.
Період роботи з 01 липня 2010 року по 31 травня 2014 року визначений формою ОК-5 як пільговий відповідно до коду ЗП3013А1 (працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 […]).
Враховуючи ці відомості в сукупності із записами трудової книжки, суд дійшов висновку про необхідність зарахування періоду роботи з 01 липня 2010 року по 31 травня 2014 року до пільгового підземного стажу.
Щодо спірного періоду роботи позивача з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року, який не зараховано, ані до страхового, ані до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Оскаржуване рішення не містить обґрунтувань незарахування цього періоду роботи до страхового та пільгового стажу, але із індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) суд вбачає, що в цей період роботодавцем не сплачено страхові внески за позивача.
Оцінюючи правомірність/протиправність відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду, суд виходить з наступного.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою, десятою, абзацом 1 частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, […], здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;
якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;
страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
З урахуванням наведених норм суд дійшов висновку, що позивач не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працював, а тому наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року.
При аналізі та застосуванні наведених норм права, судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Період роботи з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року визначений формою ОК-5 як пільговий відповідно до коду ЗП3013А1 (працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 […]).
Враховуючи ці відомості в сукупності із записами трудової книжки, суд дійшов висновку про необхідність зарахування періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року до пільгового підземного стажу.
Отже, на підставі частини другої статті 9 КАС України суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12 липня 2023 року про відмову позивачеві у призначенні пенсії за заявою від 04 липня 2023 року.
Щодо похідної вимоги суд зазначає, що з урахуванням змісту статті 81 Закону № 1788-XII належним способом захисту є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 липня 2023 року про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, періоду роботи з 01 липня 2010 року по 12 серпня 2014 року.
Вимога про зобов'язання застосувати статтю 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI на сьогоднішній день є передчасною, оскільки орган Пенсійного фонду України ще не здійснив призначення пенсії і відповідно не порушив права позивача.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсійних виплат не заявлялись, тому правові підстави для застосування вказаної норми відсутні.
Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене та, враховуючи, що примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII і доводи про можливість ухилення від виконання рішення суду в майбутньому є припущенням, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на це сума судового збору покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12 липня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за його заявою від 04 липня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів (з), Київська область, 08500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 04 липня 2023 року про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 серпня 2014 року; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, періоду роботи з 01 липня 2010 року по 12 серпня 2014 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів (з), Київська область, 08500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 600 (шістсот) грн.
Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».
Учасник судового процесу, який не має електронного кабінету, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 грудня 2023 року.
Суддя Ю.М. Льговська