Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року Справа№200/2793/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 червня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Дзундза Ю.Р. , представник позивача ОСОБА_1, подав до суду адміністративний позов до відповідача, військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, передбаченої нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 3880,74 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, передбаченої нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 3880,74 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що під час проходження військової служби індексація грошового забезпечення не була нарахована та виплачена в повному обсязі за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду №200/8298/21 від 28 грудня 2021 року, відповідачем було виконано рішення суду, проте позивач вважає що було не вірно здійснено розрахунок суми індексації грошових доходів. Посилаючись на абзаци 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року №1078 та лист Мінсоцполітики від 29.12.2017 №122/0/66-17, позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення. Дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують гарантоване статтею 43 Конституції України право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. На думку позивача, відповідач мав здійснити нарахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3880,74 гривень/міс.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з таких підстав. 28 грудня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8298/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 були задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 03.10.2018, з урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період з 13.09.2017 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.10.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; в решті позовних вимог відмовлено. 30 травня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 виконано рішення та здійснено нарахування та виплата грошових коштів у сумі 24644,20 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.06.2023 №3818. Відповідно до довідки про суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 , за період з 01.02.2018 по 31.03.2018 від 04.10.2023 №709, позивачу нараховувались такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 740,00 грн. (3080,00 грн. у березні 2018), оклад за військовим званням - 65,00 грн. (1020,00 грн. у березні 2018), надбавка за вислугу років - 201,25 грн. (1435,00 грн. у березні 2018), надбавка за виконання особливо важливих завдань (ВОВЗ) - 1006,25 грн. (0,00 грн. у березні 2018), надбавка за особливі умови служби - 111,00 грн. (0,00 грн. у березні 2018), преміювання - 3515,00 грн. (3788,40 грн. у березні 2018), що разом склало - 5638,50 грн. (9 323,40 грн. у березні 2018). Тобто, сума збільшення грошового забезпечення з 01.03.2018 склала 3684,90 грн., таким чином відбулось підвищення посадового окладу, і відповідно сума щомісячної індексації-різниці з 01.03.2018 складає 4463,15 - 3684,90 = 1085,85 грн. Вказана сума щомісячної індексації-різниці включена в розрахунок індексації позивача, та виплачена військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі, що підтверджується довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 04.10.2023 №708 та платіжною інструкцією від 29.05.2023 №3818.
26 червня 2023 року позовна заява була залишена без руху у зв'язку із створенням її без застосування вбудованого текстового редактора, передбаченого підсистемою «Електронний суд».
05 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду.
18 вересня 2023 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року скасована, справа направлена для продовження розгляду.
02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02 жовтня 2023 року у відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази, письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
03 жовтня 2018 року наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України №258-ос «По особовому складу» старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу з 03 жовтня 2018 року.
28 грудня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8298/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 були задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 03.10.2018, з урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період з 13.09.2017 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.10.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; в решті позовних вимог відмовлено.
30 травня 2023 року згідно з довідкою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» №JFRVPG6T63P7T24L на поточний рахунок позивача зарахована індексація грошового забезпечення на виконання рішення суду в сумі 24644,20 гривень.
Згідно з архівною відомістю №1 ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по 03 жовтня 2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалася.
Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 №708 від 04.10.2023 згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №200/8298/21 за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року нарахована та виплачена фіксована індексація в сумі 1085,85 гривень щомісячно, в жовтні 105,08 гривень.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
За приписами статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.
Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
В абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має право позивач на отримання суми індексації-різниці.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8298/21 від 28 грудня 2021 року зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.10.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078
Відповідач нараховував і виплатив позивачу цей вид індексації за період з 1 березня 2018 року до 03 жовтня 2018 року у сумі 1085,85 грн. щомісячно.
Отже, суду слід перевірити правильність обчислення даної суми.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
За інформацією, яка міститься в архівній відомості №1 з січня 2018 року по грудень 2018 року, сума грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року з урахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, становила - 8799,60 гривень, в тому числі посадовий оклад - 740,00 гривень, оклад за військове звання - 65,00 гривень, надбавка за вислугу років - 201,25 гривень, премія - 3515,00 гривень, щомісячна додаткова грошова винагорода (постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889) - 3161,10 гривень, надбавка за вислугу років - 1006,25 гривень, надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 гривень; сума грошового забезпечення у березні 2018 року з урахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, становила - 9382,01 гривень, в тому числі посадовий оклад - 3080,00 гривень, оклад за військове звання - 1020,00 гривень, надбавка за вислугу років - 1435,00 гривень, премія - 3788,40 гривень, щомісячна додаткова грошова винагорода (постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889) - 58,61 гривень.
Розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становив
9382,01 - 8799,60 = 582,41 гривень.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року
(1762,00 * 253,3) : 100 = 4463,15 гривень, де величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року -253,3%, прожитковий мінімуму для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року, відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» - 1762,00 гривень.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу: 4463,15 - 582,41 = 3880,74 гривень.
З урахуванням виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8298/21 від 16.08.2022 сума індексації, відповідач не доплатив позивачу 2794,89 гривень (3880,74 - 1085,85) з розрахунку на місяць.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимоги.
Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанови від 23 квітня 2020 року № 816/1728/16 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
Суд не приймає до уваги довідку №709 від 04 жовтня 2023 року, з огляду на таке.
Відповідач неправильно обчислив розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, оскільки не включив до складу грошового забезпечення, яке було виплачено останньому у лютому 2018 року, суму щомісячної додаткової грошової винагороди, що була введена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» і виплачувалася усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячно в розмірі 60% місячного грошового забезпечення в період з 2014 року по березень 2018 року.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, пред'явлені до відповідача слід задовольнити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач, звільнена від спати судового збору як учасник бойових дій.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення, передбаченої абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 3880,74 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення, передбаченої абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 3880 (три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 74 копійки в місяць за період з 01 березня 2018 року по 03 жовтня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко