ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 рокуСправа №160/25064/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.09.2023 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.02.2023.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 14.03.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Досягнувши 60-річного віку, звернулася через портал електронних послуг із заявою від 01.09.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 912140802023 від 08.09.2023 було відмовлено у призначенні пенсії за віком через те, що пенсія за віком вже призначена відповідно до Закону №1058-ІV та Закону №1788-ХІІ. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки пенсія первинно призначена за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, тобто в даному випадку мало місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскільки із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вона звернувся вперше, то пенсія має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передують року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25064/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
19.10.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 01.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії перехід з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності на підставі норм чинного законодавства із застосуванням нової середньої зарплати. Відповідно до Постанови № 25-1 рішення № 912140802023 від 08.09.2023 про відмову в такому призначенні приймало Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідач наполягає на правомірності свого рішення. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього, перерахунку) попереднього виду пенсії. Позивачці первинно з 14.03.2013 призначено пенсію за вислугою років, що є різновидом пенсії за віком. Оскільки мало місце не нове призначення пенсії, а переведення на пенсію, розраховану за іншим законом, то показник середньої заробітної плати при переведенні має бути незмінним. Отже, підстави для врахування під час обчислення розміру пенсії за нормами Закону № 1058 показника середньої заробітної плати в Україні за 2020, 2021, 2022 роки відсутні.
07.11.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №2. 01.09.2023 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки. 08.09.2023 за результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийняте рішення 912140802023 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Відповідач-1 вказує, що звернення позивача від 01.09.2023 про переведення на інший вид пенсії не є первинним зверненням про призначення пенсії. При призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №2 позивачу було застосовано норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», що надало право на пенсію за віком у більш ранньому віці, а ніж передбаченого ст. 26 Закону №1058. Враховуючи, що позивачу з 26.01.2013 вже призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №2, то для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 р.р., підстави відсутні.
До відзиву долучено копію пенсійної справи позивача.
Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 26.06.2001, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 (умови призначення ст. 13 «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великогабаритних авто).
Згідно із протоколом призначення пенсії №1021 від 18.03.2013 пенсія позивачу призначена за віком за Списком №2 з 14.03.2023, загальний страховий стаж становив 32 роки 6 місяців 0 днів, робота за Списком №2 - 15 років 4 місяці 28 днів.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою від 01.09.2023 про перехід на інший вид пенсії.
За принципом екстериторіальності органом розгляд заяви визначено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.
За результатом розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 912140802023 від 08.09.2023 було відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Означене рішення відповідача-2 обґрунтоване наступним.
Пенсійне забезпечення громадян України регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тільки в разі переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (при дотриманні всіх вимог), заробітна плата для обчислення пенсії буде визначатися з урахуванням середньої зарплати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Таким чином, законних підстав для перерахунку пенсії не має.
За розрахунком пенсії (алгоритм розрахунку пенсії за віком) з пенсійної справи ОСОБА_1 від 16.08.2023 її загальний страховий стаж в одинарному розмірі становить 42 роки 10 місяців 25 днів, дата вводу заробітку - 14.03.2013, середній заробіток для обрахунку пенсії 3 попередні роки становить 3764,40грн. (за 2014-2016).
15.09.2023 адвокат Хомич І.О. звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в інтересах позивача щодо її пенсійного забезпечення.
Листом від 22.09.2023 №0400-010304-8/147755 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено представника, що по заяві від 14.03.2013 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно зі статтею 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки заявниця отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, для переведення на пенсію за віком немає законних підстав.
Не погодившись з відмовою в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Отже, за Законом № 1788-ХІІ призначається, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті.
Згідно зі статтею 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
З 01.01.2004 набув чинності Закон №1058-IV.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, відповідно до Закону № 1058-IV призначається, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до статті 10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком.
Так, відповідно до частини першої цієї статті особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом №1058-IV (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення вперше пенсії саме згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 14.03.2013 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті пункту «з» статті 13 Закону №1788-XII.
Позивач, отримуючи пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за Законом №1788-ХІІ, продовжила працювати та після досягнення пенсійного віку звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV.
Суд зазначає, що позивач має одночасно право на різні види пенсії:
1) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону №1788-XII;
2) пенсію за віком відповідно до статті. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за призначенням якої звернулась до відповідача.
Підстави та порядок призначення зазначених пенсій є різними.
Як вбачається з матеріалів справи, за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України вперше.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що позивач, отримуючи пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, тому у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
За таких обставини, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при визначенні розміру пенсії формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV, тобто показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії.
Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 23.10.2020 у справі 528/196/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-731апп18).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідачів на те, що позивач вже отримує пенсію за віком, тому відсутні підстави для призначення пенсії за віком за Законом №1058-ІV, не враховуються судом, оскільки позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за іншим законом (п. «з» ст.13 Законом №1788-ХІІ). Належних доказів того, що позивачу призначалась пенсія за віком саме за Законом №1058-ІV матеріали справи не містять, відповідачами таких доказів не надано.
З огляду на викладене, відмовляючи у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії, відповідач-2 діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.09.2023 № 912140802023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем-2 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 01.09.2013 досягла необхідного пенсійного віку, мала достатній загальний страховий стаж, тому у даному випадку відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, а матеріали справи свідчать, що із заявою про призначення пенсії за віком звернувся поза межами трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсія за віком має бути призначена з дня звернення за пенсією, тобто з 01.09.2023.
За таких обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2023, а не з 16.02.2023, як просить позивач, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, та здійснити виплату урахуванням раніше проведених платежів, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 858,88 грн., підлягають стягненню з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) від 08.09.2023 № 912140802023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова