ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 рокуСправа №160/12826/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (вул. Тургенєва, буд.18, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51205, код ЄДРПОУ 26632246), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту (код ЄДРПОУ: 33145904, адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 50) та Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, Україна, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
08 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 26632246) щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 26632246) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 01 лютого 2023 року.
В обґрунтування вимог позову позивач вказав, що він призваний по мобілізації до лав Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України та постійно знаходився на охороні державних об'єктів транспортної інфраструктури з числа об'єктів, охорону яких здійснює Військова частина НОМЕР_2 у м.Одеса та Одеська область та які включено до переліку критичної інфраструктури, тому, на думку позивача, він має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
При зверненні до відповідача про надання інформації щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн, позивач отримав відмову у з підстав того, що позивач здійснює охорону та оборону об'єкту державного значення відповідно до бойового розпорядження ,який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 13.12.2000 № 1833-034.
З такими відповідями та діями відповідача позивач не погоджується та вважає, що має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 15 червня 2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 07 серпня 2023 року залучено до участі у справі № 160/12826/23 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту та Міністерство оборони України.
Ухвалою від 19 вересня 2023 року суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2023 року о 10:30 год.
В подальшому розгляд справи суд переніс на 17.10.2023 року, на 07.11.2023 року, на 21.11.2023 року.
Ухвалою від 21 листопада 2023 року суд закрив підготовче провадження та вирішив подальший розгляд здійснювати в порядку письмовому провадженні.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що ОСОБА_1 здійснює охорону та оборону об'єкту державного значення відповідно до бойового розпорядження Голови Державної спеціальної служби транспорту, який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду», тому виплату додаткової грошової допомоги у розмірі 30000,00 грн не здійснювалось.
Представник Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що з серпня 2022 року по лютий 2023 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Україна від 28.02.2022 року № 168 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам».
У зв'язку з введенням в дію наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 року № 44 «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» змінився порядок та підстави виплати додаткової винагороди, передбаченої Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, по дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 .
Відповідно до копії витягу з наказу від 27.07.2022 року № 190/ДС Державної спеціальної служби транспорту старший солдат ОСОБА_1 призначений до Військової частини НОМЕР_2 страшим стрільцем відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 3 батальйону охорони.
06.04.2023 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 з рапортом , де зазначив, що починаючи з серпня 2022 року позивач постійно знаходиться на об'єктах інфраструктури Військової частини НОМЕР_2 у м. Одеса та Одеської області на об'єктах 18АМ, 18Ш (м.Одеса) забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі у період здійснення зазначених заходів.
У лютому 2023 року, виконуючи обов'язки відповідно до бойового завдання, позивач не отримав щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 30000,00 грн та просив надати інформацію щодо нарахування та виплати додаткової щомісячної грошової винагороди за період з серпня 2022 року по січень 2023 року включно та з лютого 2023 року по березень 2023 року.
Листом від 26.04.2023 року № 834 Військова частина НОМЕР_2 надала відповідь на рапорт позивача, де зазначила, що за період служби позивача по січень 2023 року військовою частиною здійснювалось нарахування та виплата додаткової грошової допомоги у розмірі 30000,00 грн відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.
Позивач здійснює охорону оборону об'єкту державного значення відповідно до бойового розпорядження Голови Державної спеціальної служби транспорту від 20.06.2022 року № 74, який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду», тому виплата додаткової грошової допомоги у розмірі 30000,00 грн не здійснювалась.
Не погоджуючись з бездіяльністю Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 30000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, поясненням третьої особи, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Статтею 43 Конституції України передбачено право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями ст. 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі -Постанова № 168).
Пунктом п.1 Постанови №168 (у редакцій на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Таким чином, Постановою №168 передбачено виплату на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил додаткової винагороди в розмірі до 30000грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби).
На момент виникнення спірних правовідносин до Постанови № 168 внесені зміни зокрема: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; - доповнено постанову пунктом 2-1, яким установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Отже, приписами Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважено керівників державних органів визначати не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також її розмір (в розмірі до 30000 грн).
Наказом Міноборони від 25 січня 2023 року № 44 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233), Порядок № 260 доповнено новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Згідно із пунктами 2, 4 Розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 в розмірі 30000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Системний аналіз положень Постанови № 168 та Розділу XXXIV Порядку № 260 дає підстави вважати, що вони не суперечать одна одній, оскільки цією постановою делеговано Міноборони визначити не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, а також її розмір.
Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
-у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
-з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
-із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Як встановлено судом, згідно із наданих документів відповідачем та третіми особами, ОСОБА_1 здійснював охорону та оборону об'єкта державного значення 18АМ, 18Ш (м.Одеса), який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до переліку об'єктів державного значення згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034. Документів, які б спростовували доводи відповідача та третіх осіб у суду немає.
В матеріалах справи наявні пояснення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 25.10.2023 року № 518/11/9-154, в яких зазначено, що в переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 об'єкт охорони 18 АМ, 19 Ш (м.Одеса) відсутній, що підтверджує відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 здійснював охорону та оборону об'єкта державного значення, який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до переліку об'єктів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034, то у позивача відсутнє право на отримання додаткової грошової допомоги у розмірі 30000 грн. з 01.02.2023р.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки протиправна бездіяльність відповідача не знайшла документального підтвердження під час розгляду справи по суті.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (вул. Тургенєва, буд.18, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51205, код ЄДРПОУ 26632246), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту (код ЄДРПОУ: 33145904, адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 50) та Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, Україна, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 06.12.2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук