ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/34968/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 по заяві-розрахунку №2680605706-2023-3 згідно паперових листків непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №122375;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати грошові кошти на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по заяві-розрахунку №2680605706-2023-3 згідно паперових листків непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №122375.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України з огляду на наступне.
Пунктами 4, 5, частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається із змісту позовної заяви, відповідачем у справі позивач вказує Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак, в порушення пунктів 4, 5, частини п'ятої статті 160 КАС України позивач у позовній заяві не зазначає зміст позовних вимог та не викладає обставини до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, натомість у прохальній частині позовної заяви вимоги звернені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що позбавляє суд можливості встановити належного відповідача у справі.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документа, що посвідчує її особу (паспорт, посвідчення тощо), що позбавляє суд можливості ідентифікувати особу-позивача та встановити чи саме ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.
Крім того, позивач не надала належних доказів (довідку про підтвердження місця проживання чи копію паспорта з підтвердженням місця її реєстрації), що підтверджують її місце проживання чи перебування. Так, у позовній заяві позивач вказує місце проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.11.2023 №0500-0202-8/100709 на її звернення адресовано ОСОБА_3 з зазначенням адреси: АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищевикладених правових норм видно, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
У зв'язку з цим, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини першої статті 25 КАС України (за вибором позивача).
Водночас, у позовній заяві позивачем зазначена одна адресу ( АДРЕСА_1 ), натомість спірне рішення надіслане позивачу на іншу адресу ( АДРЕСА_2 ), а відтак суд не має можливості встановити дійсне зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , та як наслідок встановити якому окружному суду територіально підсудна дана справа.
Згідно із частинами четвертою, сьомою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 по заяві-розрахунку №2680605706-2023-3 згідно паперових листків непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №122375, при цьому, як докази заяву-розрахунок №2680605706-2023-3 та паперові листки непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №122375 суду не надає, та не заявляє клопотання про витребування їх у відповідача.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті грошових коштів не їй особисто, а іншій особі ФОП ОСОБА_2 по заяві-розрахунку №2680605706-2023-3 згідно листків непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №12237.
Однак, в порушення п.9 ч.5 ст. 160 КАС України позивач не обгрунтовує порушення такими діями особисто своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, за приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.
Отже, оскільки позивачем подано позовну заяву немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1073,60 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, враховуючи те, що предметом даного позову є захист соціальних прав позивача.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, статтею 8 Закону України “Про судовий збір” встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати. При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору.
З врахуванням наведених норм права підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач, на підтвердження свого майнового стану, не надала суду доказів про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження важкого майнового стану, що дійсно унеможливлює сплату судового збору.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
нової редакції позовної заяви (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України, у якій вказати належного відповідача у справі, його місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу разом з належним чином засвідченими копіями письмових доказів для відповідача та для суду, та зміст позовних вимог і виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо належного відповідача;
документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн або надання доказів на підтвердження важкого майнового стану, що дійсно унеможливлює сплату судового збору (зокрема, довідки про склад сім'ї, про стан здоров'я, про витрати на лікування, наявність пільг тощо);
всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: належним чином засвідчені заяву-розрахунок №2680605706-2023-3 та листки непрацездатності серії АДУ №122485 та серії АДУ №122375, а в разі неможливості їх надання заявити письмове клопотання про витребування доказів;
доказів (довідку про підтвердження місця проживання чи копію паспорта з підтвердженням місця реєстрації), що підтверджують місце проживання чи перебування ОСОБА_1
обгрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук