СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-п/759/69/23
ун. № 759/14651/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі судових засідань Шило М.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Дімури І.Ю. ,
розглянувши у судовому засіданні заяву Дімури Ірини Юріївни , яка представляє інтереси ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), Служба у справах сім'ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області (08160, Київська обл., Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська 138) про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ :
03.10.2023 р. адвокат Дімура І.Ю., яка представляє інтереси відповідача, засобами поштового зв'язку звернулась до Святошинського районного суду м.Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 20 червня 2023 року (ун.№759/14651/22) у якій просить поновити пропущений строк для подання вказаної заяви та відмовити у задоволенні позову. Заяву обґрунтовує тим, що відповідач не була повідомлена про розгляд справи належним чином, що є поважною причиною для її неявки. Щодо заперечень вимог позивача вказує, що їх син ОСОБА_1 часто хворів, тому після розірвання шлюбу в найкращих інтересах сина батьки вирішили залишити проживати сина разом із батьком, оскільки у останнього кращі умови та матеріальний стан, ніж у ОСОБА_4 , для забезпечення дитини всім необхідним. Під тиском позивача та шляхом введення її в оману, не розуміючи наслідків своїх дій ОСОБА_4 написала заяву у приватного нотаріуса, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.11.2023 р. представником позивача подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення у яких вказує, що прохальна частина заяви суперечить вимогам ч.3 ст. 287 ЦПК України, суд не вирішує питання відмови у задоволені позовних вимог, відтак заява про перегляд заочного рішення має бути залишена без задоволення. Щодо неналежного повідомлення про розгляд справи вказує, що судові повістки направлялись судом за тією ж адресою, яку відповідач вказала у своїй заяві. Вказує, що стороною відповідача не подано доказів до заяви про перегляд заочного рішення, не говорячи про їх істотне значення для правильного вирішення спору. Щодо тверджень про написання нотаріально посвідченої заяви про позбавлення батьківських прав під тиском та введення відповідача в оману зазначає, що вказану заяву ОСОБА_4 не відкликала, до правоохоронних чи інших органів за фактом тиску на неї чи примушування до вчинення певних дій не зверталась. Таким чином, рішення суду не може бути скасоване лише з формальних міркувань.
У судовому засіданні представник позивача просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача заяву про перегляд заочного рішення просить залишити без задоволення.
Представник третьої особи, просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Проте, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.
З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи ун.№759/14651/22, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 20.06.2023 року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах сім'ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області про позбавлення батьківських прав, позовні вимоги задоволено. Судом вирішено: «Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видано відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м.Києві (актовий запис №3759)».
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, судова кореспонденція напрявлялась ОСОБА_4 за її місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , поверталась назад до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Дану адресу вона також вказує у своїй заяві про перегляд заочного рішення, що відкидає сумніви про її не проживання у квартирі АДРЕСА_4 .
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Лише з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши заявлені представницею відповідача адвокатом Дімурою І.Ю. доводи на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, судом встановлено, відсутність доказів на які вона посилається, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, як вбачається з заяви відповідача, нею визнаються підстави та обставини, за яких її заочним рішенням суду від 20.06.2023 року було позбавлено батьківських прав. В той же час, відповідач просить переглянути та скасувати заочне рішення, посилаючись на обставини щодо тиску та введення її в оману під час написання нею заяви у нотаріуса про позбавлення її батьківських прав, які не містять посилання на докази.
Відповідачка у своїй заяві вказує на бажання виховувати дитину, спілкуватись з нею. Однак суд, ухвалюючи рішення брав до уваги не лише нотаріально засвідчену відповідачкою заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав, але і інші докази та зробив свій висновок у сукупності доказів.
При цьому слід звернути увагу на те, що стаття 169 СК України визначає порядок поновлення батьківських прав, відповідно до якої мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення, не є підставою для скасування заочного рішення, та його перегляду, оскільки вони не є такими, які спростовують встановлені судом обставини у справі. Крім того, з боку відповідача жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суду не надано.
Відтак, оскільки викладені в заяві обставини не свідчать про наявність саме доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і таких доказів не здобуто під час судового розгляду, то підстави для перегляду заочного рішення суду відсутні. Інші посилання відповідача підлягають вирішенню в порядку ст. 169 СК України.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Дімури Ірини Юріївни про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду - задовольнити.
Поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 20.06.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), Служба у справах сім'ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області (08160, Київська обл., Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська 138) про позбавлення батьківських прав.
Заяву Дімури Ірини Юріївни , яка представляє інтереси ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), Служба у справах сім'ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області (08160, Київська обл., Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська 138) про позбавлення батьківських прав, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Ю. Єросова