Справа № 758/8468/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
08 листопада 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Лазуренко А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом,-
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2023 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 .
У зв'язку з погіршення здоров'я, позивач уклав договір довічного утримання з своєю донькою ОСОБА_3 № 2-3548 від 22.09.2011, посвідчений Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою.
Вказує, що в квартирі, без згоди позивача було зареєстровано ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_3 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2021 було розірвано договір довічного утримання № 2-3548 від 22.09.2011.
Вважає, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин, а тому втратив право користування житловим приміщенням.
З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов.
21 липня 2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
04 серпня 2023 року до суду позивачем подано заяви про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.08.2023 в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи без його. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставив.
Відповідно до ч. 3, 5, 8, 11 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір довічного утримання з своєю донькою ОСОБА_3 № 2-3548 від 22.09.2011, посвідчений Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою, який рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2021 було розірвано.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно з ст.ст. 317, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З позовної заяви вбачається, що відповідач, який є чоловіком ОСОБА_3 був зареєстрований в квартирі позивача.
Однак, хоча відповідач і значиться зареєстрованим у квартирі, однак за адресою не проживає, будь-якої участі в оплаті комунальних послуг та утриманні житла не приймає, що підтвержується актами про встановлення факту не проживання.
Оцінюючи матеріали справи, суд вважає встановленим, що відповідач не проживає у спірній квартирі.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до солідарного стягнення на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Суддя А.М.Анохін