печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54360/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», Комунального Концерну «Центр Комунального Сервісу» про захист прав споживача, зобов'язання здійснення перерахунку заборгованості за теплопостачання, списання заборгованості за період відсутності опалення, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», Комунального Концерну «Центр Комунального Сервісу» про захист прав споживача, зобов'язання здійснення перерахунку заборгованості за теплопостачання, списання заборгованості за період відсутності опалення.
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М. та фактично передано судді 29.11.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку.
Так, відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 1 - 50 000,00 грн. моральної шкоди, з відповідача 2 - 40 000,00 грн. моральної шкоди та солідарно стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 190,00 грн. матеріальні витрати за надсилання поштової кореспонденції.
Відтак, позивачу необхідно визначити ціну позову.
Крім того, Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату ним судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
При зверненні з вимогою до суду позивач посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як убачається зі змісту позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 1 000,00 грн.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
При цьому, згідно положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, відповідно до ст.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Одночасно у ст. 21 вказаного Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, законодавець для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів закріпив, що права споживача вважаються порушеними: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись,а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної,достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
При зверненні з вимогою до суду позивач посилалася на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як убачається зі змісту позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. з відповідача 1 та 40 000,00 грн. - з відповідача.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
При цьому, згідно положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, відповідно до ст.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Одночасно у ст. 21 вказаного Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, законодавець для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів закріпив, що права споживача вважаються порушеними: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись,а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної,достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Крім того, права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначені ст. 10 вказаного Закону.
В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено жодне із передбачених ст. 21 вказаного Закону порушення його прав з метою застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, зокрема в частині сплати судового збору.
Постановою по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року Верховний суд роз'яснив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684 грн.
Таким чином, при поданні до суду майнової вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням ціни позову, позивач повинен був сплатити судовий збір відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір».
До того ж, пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Зокрема, позивач повинен викласти обставини та обґрунтувати, чому саме такий розмір моральної шкоди ним заявлений.
Натомість позивачем цих вимог закону не виконано та не обґрунтовано з посиланням на докази розмір моральної шкоди.
Зазначення доказів визначено цивільним процесом як обов'язкова вимога при поданні позовної заяви.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На виконання ухвали про залишення заяви без руху необхідно надати позовну заяву в новій редакції з усуненням виявлених недоліків, сплатити судовий збір за вимогу про стягнення з відповідач 1 та відповідача 2 моральної шкоди та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», Комунального Концерну «Центр Комунального Сервісу» про захист прав споживача, зобов'язання здійснення перерахунку заборгованості за теплопостачання, списання заборгованості за період відсутності опалення - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколов