23.09.10 р.Справа № 33/224-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал",
м.
до Відкритого акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш", м. Павлоград
про стягнення 731 176 грн. 16 коп.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Грек О.С.- представник, довіреність від 01.09.2010 р. №14-Д;
від відповідача: Маслов Д.В. - представник, довіреність від 02.07.2010 р. №41;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал", м. Алчевськ Луганської області (далі -позивач) 21.06.2010 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш", м. Павлоград (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 731 176,16 грн., з яких: заборгованість за поставлений металопрокат у сумі 690 578,32 грн., 3% річних -26 528,01 грн., інфляційні нарахування -14 069,83 грн., витрати по сплаті державного мита - 7 311,76 грн., витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 р.
Ухвалою господарського суду від 29.06.2010 р. суддя Рудовська І. А. порушила провадження у справі №33/224-10.
Розпорядженням в. о. голови суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 р., у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І. А. на лікарняному, справу №33/224-10 передано для розгляду по суті судді Первушину Ю. Ю.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2010 р. справа прийнята до розгляду суддєю Первушиним Ю. Ю.
07.09.2010 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує, повідомляє про припинення зобов'язань перед позивачем у зв'язку з проведеним заліком зустрічних однорідних вимог в частині оплати за поставлену металопродукцію на суму 690 646,21 грн., та просить у зв'язку з цим відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідач забезпечив явку повноважного представника у судові засідання 07.09.210 р., 16.09.2010 р., 23.09.2010 р.
Позивач у судовому засіданні 23.09.2010 р. надав контррозрахунок штрафних санкцій по заліку зустрічних однорідних вимог.
У судовому засіданні 23.09.2010 р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
04.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Завод "Павлоградхіммаш" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Метал" (постачальник) укладено договір поставки №09-15-0185 (далі -договір), відповідно до якого умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець сплатити та прийняти товар згідно до специфікацій, що є невідомою частиною цього договору.
Згідно до п. 4.1 договору, поставка товару за даним договором здійснюється протягом 3-х календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
20.05.2009 року відповідно до умов договору була складена та підписана сторонами Специфікація № 1, згідно якої позивач продає, а відповідач купує товар у вигляді металопрокату загальною вартістю з ПДВ на суму 1 748 178,00 грн. на умовах 5% передплати, з 95%- доплатою платежу протягом 45 банківських днів з дати отримання товару.
ТОВ "Транс агентство метал" свої обов'язки в частині поставки товару за договором поставки виконало у повному обсязі, що підтверджується підписом отримувача товару на видаткових накладних: №ТНД-000069 від 01.10.2009 р. загальною вартістю з ПДВ 1 562 869,44 грн., .№ТНД-000002 від 18.01.2010 р. загальною вартістю з ПДВ 179 966 грн. 78 коп. Всього на суму 1 742 836,22 грн.
Відповідач - ВАТ Завод "Павлоградхіммаш" частково оплатив за поставлений товар: 22.05.09 р. - 87 408 грн. 90 коп., 22.12.09 р. - 400 000 грн., 13.01.10 р. - 220 000 грн., 21.01.10 р. -100 000 грн., 27.01.10 р. - 100 000 грн., 08.04.10 р. - 144 849 грн. (що підтверджується банківськими виписками, доданими до позовної заяви), всього на суму 1 052 257 грн. 90 коп.
Відповідно до розрахунку позивача, відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 690 578 грн. 32 коп., яка підтверджується доданими до позовної заяви первинними документами бухгалтерського обліку.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму боргу інфляційні нарахування за січень - квітень 2010 р. у сумі 26 528,01 грн. та 3% річних за період з 03.12.2009 р. по 31.05.2010 р. у сумі 14 069,83 грн.
Таким чином, загальна сума боргу за поставлений товар з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань становить 731 176,16 грн. Станом на дату розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості до суду не надав.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на наступне. Як вбачається із тексту позовної заяви, змістом позовних вимог є стягнення заборгованості із відповідача за поставлений за договором металопрокат, інфляційних витрат та відсотків за користування грошовими коштами. Проте, відповідач зазначає, що будь-яка заборгованість перед позивачем за Договором поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року та додатками до нього, підписаними позивачем та відповідачем відсутня, оскільки відповідно до умов Договору поставки та Специфікації №1 від 20.05.2009 року (а.с. 15) позивач прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу металопродукцію на загальну суму 1 748 178,00 грн.(з ПДВ), строк поставки - 60-65 календарних днів з момента підписання Спеціфікації. В свою чергу, відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах Договору, а саме: 5% передоплата, доплата 95% - на протязі 45 банківських днів з моменту надходження товару на склад відповідачу. Свої зобов'язання відповідач виконав належним чином, 22.05.2009 року на користь позивача була перерахована передоплата в розмірі 87 408,90 грн. Даний факт визнається позивачем виходячи із змісту позовної заяви. Але, позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки. Так, строк поставки металопродукції сплинув 24 липня 2009 року. Позивач виконував свої зобов'язання частинами, і в строки, що значно перевищували строки обумовлені Договором.
Зважаючи на умови Договору поставки, за суттєве порушення зобов'язань по поставці металопродукції відповідач нарахував позивачу штрафні санкції. Письмовими вимогами про сплату штрафних санкцій від 29.12.2009 року №3610 (а.с 44) та від 26.01.2010 року №253 (а.с. 47) відповідач виставив умову позивачу про сплату відповідних штрафних санкцій на загальну суму 691 170,13 грн. Відповідні грошові зобов'язання позивачем виконані не були.
З огляду на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України, якою передбачено можливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку. Відповідач, письмовою заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 22.02.2010 року №546 (а.с. 49) провів залік і повідомив про проведення заліку зустрічних однорідних вимог Позивача. Докази відправлення відповідної заяви надані до матеріалів справи (а.с. 50).
Відповідач повідомляє, що за наслідком проведеного заліку припинилось зобов'язання позивача перед відповідачем по сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по поставці металопродукції за Договором поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року на суму 690646,21 грн., та припинилось зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленої металопродукції за Договором поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року в частині оплати поставленої металопродукції на суму 690646,21 грн. Решту грошових коштів відповідач оплатив шляхом банківських переказів, загалом на суму 1 052 257,90 грн. Оплата була здійснена у строки встановлені Договором поставки.
Таким чином, з боку відповідача не було порушено зобов'язання за Договором поставки, оплата за поставлену позивачем металопродукцію проведена відповідно до умов Договору. У зв'язку з цим відповідач вважає необгрунтованими і безпідставними вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та відсотків за користування грошовими коштами, оскільки дані зобов'язання пов'язання із фактом наявності або відсутності заборгованості за основним зобов'язанням.
Розглянувши матеріали справи та надані позивачем та відповідачем докази, суд вважає в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В Специфікації №1 від 20.05.2009 року до договору домовлено поставити Відповідачу металопродукцію на загальну суму 1 748 178, 00 грн., вказані наступні умови оплати: 5% передоплата, доплата 95% - на протязі 45 банківських днів з моменту надходження товару на склад Відповідачу.
22.05.2009 р. відповідач перерахував передплату у розмірі 87 408,90 грн. на рахунок позивача. За умовами специфікації №1 строк поставки товару - 60-65 календарних днів з момента підписання Спеціфікації, тобто строк поставки товару сплив 24.07.2009 р.
Поставка товару (труб) було проведено у наступні строки:
- 01.10.2009 р. у кількості 2640 шт. на суму 1 562 869,44 грн., що підтверджено видатковою накладною №ТНД-000069 від 01.10.2009 р.,
- 18.01.2010 р. у кількості 304 шт. на суму 179 966,78 грн., що підтверджено видатковою накладною №ТНД-000002 від 18.01.2010 р.
За умовами п. 10.1. договору поставки, за просрочку виконання зобов'язань вказаних в п. п. 3.2, 4.1, 6.2.4., 10.3, 10.5 договору постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості товару за кожний день просрочки.
Згідно до розрахунку штрафних санкцій нарахованих відповідачем:
Кількість днів просрочки з 25.07.2009 р. по 30.09.2009 р. -68 днів,
Сума пені -1 562 869,44 грн. *0,5%* 68 днів = 531 375,61 грн.,
Кількість днів просрочки з 25.07.2009 р. по 17.01.2010 р. -177 днів,
Сума пені -179 966,78 грн. *0,5%* 177 днів = 159 270,60 грн.,
Загальна сума штрафних санкцій складає 690 646,21 грн.
Відповідач направляв на адресу позивача вимоги про сплату штрафних санкцій за договором, а також заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 22.02.2010 року №546 на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Таким чином, з моменту отримання позивачем заяви відповідача про залік зустрічних вимог припинилось зобов'язання позивача перед відповідачем по сплаті штрафних санкцій: пені за просрочку поставки товару згідно п. 10.1 договору поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року на суму 690 646,21 грн.; припинилось зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленої металопродукції за Договором поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року в частині оплати за товар на суму 690 646,21 грн.
Позивач надав до суду контррозрахунок штрафних санкцій по заліку зустрічних вимог (а.с. 80-81) відповідно до якого повідомляє, що штрафні санкції нараховані з порушенням норм ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а тому розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань за договором відповідач повинен був розрахувати у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від вартості товару, поставку якого було прострочено позивачем, а саме: 1 748 178,0,0 грн. * 0,5% = 8 740,89 грн.
Розглянувши наданий позивачем контррозрахунок, суд вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Встановлення штрафної санкції у вигляді стягнення проценту від вартості несвоєчасно виконаного не грошового зобов'язання не протирічить діючому законодавству.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодекс іншими законами та договором.
Пунктом 4 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.
Пунктом 10.1. Договору встановлено відповідальність за просрочку виконання зобов'язань встановлених п. 4.1. Договору (Пунктом 4.1. Договору встановлено, що зобов'язання по поставці має бути виконане на протязі трьох днів з моменту отримання грошових коштів Постачальником) у вигляді сплати постачальником покупцю пені в розмірі 0,5 % від вартості товару за кожний день прострочки. Підписаною спеціфікацією №1 від 20.05.2009 року сторони не виключали п.4.1. Договору і не змінювали зміст зобов'язання зазначеного в п.4.1. Договору, а лише змінили строк його виконання, збільшивши до 65 календарних днів. Жодних додаткових угод чи домовленостей між позивачем і відповідачем з приводу виключення п. 4.1. Договору чи звільнення від відповідальності за просрочку виконання зобов'язання по поставці товару між позивачем і відповідачем не було.
Таким чином, розмір штрафних санкцій у сумі 690 646,21 грн. відповідачем було нараховано обгрунтовано умовами п. 10.1 Договору.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обоє 'язків. Правочини можуть бути односторонніми та багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Згідно із ст.ст. 202, 203 Господарського процесуального кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.
Враховуючи наведене, суд вважає що існування між позивачем і відповідачем однорідних вимог, строк виконання яких настав, що свідчить про наявність підстав для їх зарахування.
Згідно до акту звірки розрахунків від 31.08.2010 р. (а.с. 97) заборгованість відповідача перед позивачем складає суму 690 578,32 грн. Але, відповідно до заяви відповідача про залік зустрічних однорідних вимог було проведено їх залік та зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинилися в частині оплати за товар на суму 690 646,21 грн. по оплаті вартості поставленої металопродукції за Договором поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 року
Оскільки зобов'язання відповідача, що носять майновий характер припинилися, то стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 731 176,16 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення підписано -04.10.2010 р.