справа № 208/8436/23
№ провадження 2/208/1272/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
06 грудня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання - Шостак А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Дніпро Сидорук Леся Вікторівна «визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню», -
встановив:
15 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 , подав матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Дніпро Сидорук Леся Вікторівна «визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Згідно позовних вимог ОСОБА_1 , просить:
-визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі виконавчий напис № 20565, виданий 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк олена Василівна про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансової компанії «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 37773,45 грн;
-витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса реєстрації: 49083, місто Дніпро, вулиця Хмельницького Богдана, будинок № 4, офіс № 400, копію виконавчого напису №20565, вчиненого 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 37773,45, копію кредитного договору про стягнення боргу, за яким нотаріусом було вчинено вищевказаний виконавчий напис;
-витребувати у приватного нотаріуса Київського - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк олена Василівна, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , матеріали нотаріальної справи щодо виконавчого напису №20565, вчиненого 18.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» 37773,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 20565 виданий 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Киэво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» суму боргу у розмірі 37773,45 грн.
Вважає, що порушено його права, тому що здійснений виконавчий напис №20565 виданий 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з порушенням норм діючого законодавства України.
Про вчинення виконавчого напису нотаріуса позивач дізнався з електронного повідомлення Онлайн-сервісу державних послуг «Дія».
Відвідавши онлайн-сервіс «Дія» в розділі «Борги» ознайомився з постановами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни № 65716128 від 08.06.2021 року про відкриття виконавчого провадження.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури вчинення та встановлення безспірності заборгованості.
Будь-яких повідомлень, листів від відповідача щодо підстав, розміру та наявності заборгованості на його адресу не надходило. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору.
Позивач не отримував від відповідача будь-яких листів, якими він повідомляв та підтверджував заборгованість та позивач не погоджувався із розміром заборгованості.
Ніяких вимог про виконання порушеного зобов'язання позивачу також надіслано не було.
Виходячи з вищенаведеного, виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, адже порушує законні права та інтереси позивача.
Безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз'яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.
Таким чином спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення, враховуючи відсутність будь-яких боргових зобов'язань у позивача перед стягувачем.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» у встановлений судом строк не надали відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, правом на подачу пояснень не скористалась, будь-яких документів на адресу суду не надала.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна правом на подачу пояснень не скористалась, будь-яких документів на адресу суду не надала.
Позивачем подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, із згодою на заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Так, Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року було відкрито спрощене провадження у цивільній справі у частині заявлених вимог, викладених у п.1 прохальної частини, з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимогами п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною було винесено постанову про відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 20565, виданого 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаірального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» суму боргу у розмірі 37773,45 грн. (а.с. 9).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5 (далі - Порядок), та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» в чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Позиція заявлена позивачем, з боку відповідача жодним належним і допустимим доказом не спростована.
Також в матеріалах справи відсутні документи, що стали підставою для його вчинення.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності права вимоги відповідача на час вчинення напису, розрахунок заборгованості, претензія про усунення порушень за кредитним договором, адресована ОСОБА_1 , докази направлення такої претензії боржнику і докази її отримання боржником.
Як встановлено судом, жодних документів, відповідачем на підтвердження своєї позиції надано не було.
Тобто, докази виконання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог - відсутні.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Жодних копій/оригіналів документів, які б підтверджували наявність права вимоги та безспірність боргу для вивчення та долучення до матеріалів справи також надано не було.
За ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Принцип змагальності сторін цивільного процесу, закріплений в ст. 12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно вимог ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності та тих обставин, що саме відповідач у справі мав можливості довести зазначену обставину, чого ним зроблено не було та фактично бездоказово презюмовано дотримання порядку позасудового стягнення боргу. Суд констатує, що відповідачем не доведено дотримання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог, що з урахуванням процесуальної поведінки відповідача по справі, який не надає жодних доказів на підтвердження правомірності своєї позиції та спростування доводів позивача, саме відповідач у цьому випадку несе ризик настання пов'язаного з цим процесуального наслідку у вигляді задоволення позову.
Отже, на підставі оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 20565 від 18.05.2021 р., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» загальну суму 37773 гривень 45 копійок, без дотримання нотаріусом вимог, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки стягувачем не подано всіх документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, отже нотаріус не міг переконатись належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню, і сама заборгованість та наявність права її вимоги відповідачем під час розгляду справи належним чином не підтверджена.
Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений 18 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відомостей щодо нотаріального посвідчення кредитного договору та самого договору, на підставі якого вчинено виконавчий напис, відповідачем також надано не було, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження під час розгляду та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 3, 5, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Дніпро Сидорук Леся Вікторівна «визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню», - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис вчинений 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 20565, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості у сумі 37773 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят три) гривні 45 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса реєстрації: 02002, місто Київ, вулиця Сверстюка Євгена, будинок № 11 А, офіс 605, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі - 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Сверстюка Євгена, будинок № 11, літера А, офіс 605.
Третя особа - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса реєстрації: 49083, місто Дніпро, вулиця Хмельницького Богдана, будинок № 4, офіс № 400.
Суддя Івченко Т. П.