Справа № 201/14267/23
Провадження № 1-кс/201/4939/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (відеоконференцзв'язок), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого-криміналіста СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 22023050000003647, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000003647, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року за фактом державної зради.
Враховуючи, що ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, оголошений у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на необґрунтованість підозри і на недоведеності ризиків.
Встановлені слідчим суддею обставини.
З метою впливу на громадян та юридичних осіб, шляхом порушення незаконних кримінальних справ, притягнення осіб до кримінальної або іншої відповідальності, а також затримання, арештів, обшуків, проведення інших незаконних дій у відношенні громадян та юридичних осіб, які проживають та розташовані на території Донецької області, представниками терористичної організації «днр» було прийнято рішення про створення так званої «Генеральної прокуратури Донецької Народної Республіки», у зв'язку з чим 15.07.2014 так званою «Президією Верховної Ради днр» виданий Закон «Про Прокуратуру» № 21/6-ВС, який підписаний одним із засновників терористичної організації «днр» ОСОБА_8 .
Надалі 31.08.2018 «Постановою Народної Ради днр» прийнятий Закон «О прокуратуре» №243-ІНС, відповідно до якого втратили силу Закон «Про Прокуратуру Донецької Народної Республіки» № 122-ІНС та «Закон Донецької Народної Республіки «Про прокуратуру Донецької Народної Республіки» від 15.07.2014.
Вказаними документами визначено систему, організацію та функції так званої «прокуратури днр». При цьому, «систему прокуратури Донецької Народної Республіки складають Генеральна прокуратура Донецької Народної Республіки, прокуратури міст та районів, прирівняні до них військові та інші спеціалізовані прокуратури, наукові та освітні організації, редакції друкованих видань, які є юридичними особами. Відповідно до п. 4 ст. 15 Закону днр №243-ІНС від 31.08.2018 «О прокуратуре» структуру «Генеральної прокуратури донецької народної республіки» складають управління та відділи (на правах управлінь в складі управлінь), начальники управлінь та відділів на правах управлінь є старшими помічниками «Генерального прокурора донецької народної республіки», в управліннях і відділах встановлюються посади заступників, начальників управлінь і відділів, старших прокурорів і прокурорів, старших прокурорів-криміналістів і прокурорів-криміналістів, старших слідчих по особливо важливих справах, слідчих по особливо важливих справах і старших слідчих. Відповідно до ст. 3 Закону днр №243-ІНС від 31.08.2018 «О прокуратуре» організація та порядок діяльності слідчих «прокуратур донецької народної республіки» визначаються конституцією «днр», законом днр №243-ІНС від 31.08.2018 «О прокуратуре» та іншими законами днр. Відповідно до ст. 32 Закону днр №243-ІНС від 31.08.2018 «О прокуратуре» прокурор має право прийняти до свого провадження або доручити підпорядкованому йому прокурору чи слідчому розслідування будь-якого злочину.
Крім того, постановою так званої «Ради Міністрів «днр» № 27-2 від 17.08.14 затверджено і введено в дію «Кримінальний Кодекс «днр», а також взято за основу для використання в своїй злочинній діяльності «Кримінально-процесуальний Кодекс України 1960 года», який втратив свою юридичну силу на території України у зв'язку із вступом нового КПК України 2012 року під назвою «Уголовно-процессуальный кодекс донецкой народной республики» прийнятий 24.08.2018 року за № 240-ІНС.
Зазначені документи терористичної організації «днр» прийняті всупереч діючому законодавству України, є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України й іншим законодавчим актам України.
Під час зазначених подій громадянин України ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в Донецькій області, з власної ініціативи добровільно вирішив надати допомогу рф у проведенні такої діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, тобто вчинити державну зраду.
З указаною метою громадянин України ОСОБА_7 , особисто взяв участь в утворенні та функціонуванні на території Донецької області системи незаконних правоохоронних органів. Зокрема, реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, громадянин України ОСОБА_7 , діючи добровільно та умисно, в інтересах т.зв. «днр» на шкоду суверенітетові й територіальній цілісності України, працевлаштувався до незаконно створеного окупаційною владою рф правоохоронного органу на посаду «следователя по особо важным делам следственного отдела следственного управления» так званої «генеральной прокуратуры донецкой народной республики», де на даний час здійснює т.зв. «правоохоронну» діяльність від імені та в інтересах т.зв. «днр».
Усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_7 , 13.04.2022, перебуваючи у приміщенні т.зв. «генеральной прокуратуры днр», яка знаходиться за адресою Донецька область м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, буд. 2, яка підконтрольна терористичній організації «днр», діючи умисно та за власною ініціативою, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, встановив контакти з невстановленими на даний час особами - представниками іноземної держави - окупаційної адміністрації рф та ЗС рф, для надання останнім допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, а саме вчинення активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності окупаційної правоохоронної системи держави-агресора на території Донецької області, прийняв пропозицію невстановлених органом досудового розслідування представників терористичної організації «днр» щодо вступу до складу так званого «следственного управления генеральной прокуратуры донецкой народной республики», в якій був призначений на посаду т. зв. «старшего следователя по особо важным делам следственного отдела следственного управления генеральной прокуратуры донецкой народной республики» з присвоєнням класного чину «юрист 3 класса».
Продовжуючи вчинення злочинних дій у складі терористичної організації «днр» та використовуючи надані представниками терористичної організації «днр» владні повноваження, розуміючи те, що так звана «генеральна прокуратура днр» та її структурні підрозділи створені незаконно всупереч всім нормативно правовим актам України для подавлення волевиявлення громадян України, шляхом незаконних арештів, проведення обшуків у їх житлі, на підприємствах, установах та організаціях, які розташовані на територіях, що в теперішній час не підконтрольні органам державної влади України та в свою чергу не підтримують і виступають проти діяльності терористичної організації «днр», ОСОБА_7 , проводить розслідування кримінальних справ, з метою притягнення осіб до кримінальної відповідальності, проводить незаконні затримання, обшуки та інші слідчі дії відповідно до прийнятих всупереч законодавству України так званих нормативно-правових актів «донецької народної республіки», в тому числі кримінального та кримінально-процесуального кодексів «днр», в порушення конституційних прав громадян, що проживають на тимчасово окупованій території Донецької області.
Відповідно до так званого «Уголовно-процессуального кодекса донецкой народной республики», попереднє розслідування кримінальних справ можуть проводити слідчі прокуратури, на яких покладено наступні незаконні повноваження: порушувати кримінальні справи за кваліфікацією, передбаченою т.зв. «уголовным кодексом донецкой народной республики», стосовно громадян України; проводити т.зв. попереднє розслідування в порушених кримінальних справ; приймати усі рішення щодо проведення т.зв. слідчих дій у кримінальних справах в ході проведення попереднього розслідування; складати постанови щодо проведення обшуку житла або інших належних громадянам України приміщень; затримувати і допитувати громадян України; складати постанови щодо притягнення громадян України до кримінальної відповідальності в якості обвинувачених за порушення статей т.зв. «уголовного кодексом донецкой народной республики»; складати постанови щодо застосування до громадян України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який передбачає примусове поміщення громадян України до слідчих ізоляторів т.зв. «днр»; складати постанови щодо продовження строку застосування до громадян України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після закінчення попереднього розслідування складати обвинувальний висновок щодо громадян України, щодо яких проводилось попереднє розслідування, із подальшим направленням матеріалів кримінальної справи т.зв. прокурору.
Так, 13 квітня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні т.зв. «генеральной прокуратуры днр», яка знаходиться за адресою Донецька область м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, буд. 2, обіймаючи посаду «старшого следователя по особо важным делам следственного отдела следственного управления Генеральной прокуратуры донецкой народной республики» з присвоєнням класного чину «юрист 3 класса», діючи умисно, з вищезазначеною метою, достовірно усвідомлюючи факт військової агресії рф на території України та вчинення представниками рф воєнних злочинів, прийняв до провадження та почав здійснювати свою службову діяльність, використовуючи надані йому повноваження, у незаконному кримінальному провадженні за № 01-1-2022-168-004900 за ст. 323 т.зв. «Уголовного кодекса донецкой народной республики» - «Действия, направленные на насильственный захват власти или насильственное удержание власти в нарушение Конституции Донецкой Народной Республики, а равно направленные на насильственное изменение конституционного строя Донецкой Народной Республики» відносно громадянина України, який здійснював волонтерську та медично-евакуаційну діяльність для військовослужбовців Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. В подальшому 13.04.2022 вищевказаному громадянину України ОСОБА_7 , як т.зв. «старший следователь по особо важным делам следственного отдела следственного управления Генеральной прокуратуры донецкой народной республики» пред'явив постанову про пред'явлення обвинувачення за ст. 323 т.зв. «Уголовного кодекса донецкой народной республики» у кримінальному провадженні за № 01-1-2022-168-004900.
В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 12.04.2023 відповідно до наказу так званого голови ОСОБА_8 , від 12.04.2023 за №117 «О ликвидации генеральной прокуратуры донецкой народной республики» було ліквідовано незаконно створений правоохоронний орган - так звану «генеральную прокуратуру донецкой народной республики».
Своїми умисними діями громадянин України ОСОБА_7 забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні незаконно створених окупаційних правоохоронних органів т.зв. «днр» на окупованій частині території Донецької області, виконання функцій представника правоохоронного органу «днр» з метою недопущення контролю української влади на території Донецької області, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду Інтернет сайтів; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; документами виданими свідком ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 .
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк, Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 188 (7586) від 19.09.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_7 , на 23.09.2023, 24.09.2023, 25.09.2023 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023050000003647 від 05.09.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_7 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 19.09.2023 з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 , яка є захисником за призначенням.
Таким чином 19.09.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , набув статусу підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до прокурора три рази, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_7 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 26.09.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_7 , оголошено в розшук.
Висновки.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, оголошений у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Враховуючи факт переховування ОСОБА_7 від слідства, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку є тримання під вартою.
Крім того, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до переліку, визначеного ч. 6 ст. 176 КПК України, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 22023050000003647, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1