Справа № 201/14403/23
Провадження № 1-кс/201/4996/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023041650001701, внесене до ЄРДР 04.11.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не маючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- слідчий ОСОБА_3
- підозрюваний ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041650001701, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2023 року, в якому ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що вину визнає, щиро кається, не збирається приховуватися від суду, завжди приходить у судові засідання по іншим двом справам, влаштувався на роботу (поки неофіційно), просив застосувати до нього нічний домашній арешт.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023041650001701 від 04.11.2023, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження 08.11.2023 про підозру повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, зокрема 22.12.2015 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. 03.03.2018 був звільнений по відбуттю терміну покарання з ДУВП №4, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
ОСОБА_5 20.10.2023 приблизно о 20:00 години, перебуваючи біля житлового будинка №106 по вул. Євпаторійська, у м. Дніпро, побачив маловідомого ОСОБА_6 , який тримав у руках мобільний телефон «Samsung Galaxy A04e, 3/32 Gb» і в нього виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому ж самому місці та в той же час, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон, під приводом здійснення телефонного виклику. Будучи введеним в оману, помилково впевненим у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_5 , та не здогадуючись про його злочинні наміри, ОСОБА_6 добровільно передав ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung Galaxy A04e, 3/32 Gb», imei: НОМЕР_1 , вартістю 2925,00 гривень.
Після чого ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, відійшов від потерпілого на відстань близько 10 метрів, удаваючи здійснення телефонного виклику, дочекався поки потерпілий відвернеться та не буде спостерігати за його діями, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, утримуючи при собі мобільний телефон «Samsung Galaxy A04e, 3/32 Gb», imei: НОМЕР_1 , яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 2925,00 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
21.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 03.11.2023; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 06.11.2023; Протоколом огляду диску з відеозаписами від 20.10.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.11.2023; Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 від 06.11.2023; Протоколом огляду від 06.11.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.11.2023; Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 від 07.11.2023; Протоколом огляду диску з відеозаписами від 06.11.2023; Іншими матеріалами кримінального провадження.
Вищевказані докази, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто підозра стосовно останнього є обґрунтованою.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування, підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Слідчий суддя констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту слідчому судді не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої йому підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, підозрюваним не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України (переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; вчинення нового кримінального правопорушення), які, на думку слідчого судді, є доведеними..
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
- про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому йому злочину. До того ж, на території міста Дніпро та Дніпропетровської області ОСОБА_5 міцних соціальних, родинних зв'язків не має, постійного місця роботи та законного джерела доходів не має. На теперішній час в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська знаходиться на розгляді обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1, 4 ст. 358 КК України. Таким чином, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, ОСОБА_5 може перейти на нелегальне становище та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 був засуджений за вчинення корисливого злочину, а саме 22.12.2015 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. Таким чином, сторона обвинувачення приходить до висновку, що ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин, наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, доведеному в судовому засіданні.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч. 4 ст. 194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 самостійно прийшов на розгляд даного клопотання, і на інші судові засідання по двом кримінальним провадженням, які перебувають в суді, також з'являється самостійно. В тих провадженнях до нього запобіжний захід не застосовувався.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту обумовлюється відповідними ризиками, які встановлені слідчим суддею і є підтвердженими, і, на думку слідчого судді, у випадку незастосування йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний з високою ймовірністю зможе вжити заходи щодо переховування від слідства та/або суду та може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як нічний домашній арешт у повній мірі забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Слідчий суддя на даній стадії процесу не враховує доводи ОСОБА_5 про визнання своєї вини і щире каяття, оскільки якщо вказане знайде своє підтвердження у судовому засіданні під час його допиту (або не зайде), зазначені обставини будуть враховані судом під час ухвалення вироку і при призначенні покарання та наразі не впливають і не зменшують встановлених судом ризиків.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру 21.11.2023, то досудове розслідування має бути закінченим до 21.01.2024 року, а тому саме до цього строку, але не більше 60 днів, слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , на строк 60 днів, тобто до 20 січня 2024 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 на строк дії ухвали суду наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не залишати місце постійного проживання з 22-00 години до 07-00 години кожного дня, за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до житла після відбою повітряної тривоги;
- не відлучатись з території м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров'ю внаслідок збройної агресії рф проти України);
- утриматися від спілкування зі свідками і потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- за наявності, здати на зберігання до органів міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали слідчого судді покласти на прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1