Справа №173/2367/23
Провадження №2-а/173/30/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
при секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадженні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
10.08.2023 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін 20.09.2023 року.
20.09.2023 року розгляд справи відкладений на 30.11.2023 року у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.
28.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.10.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, серії АА № 00008066 від 01.05.2023 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 01.05.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Савченком В.О., винесено постанову серії АА № 00008066 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Указаною Постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (Перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень.
Вказану Постанову Позивач не отримувала. Позивач не погоджується із Постановою, вважає її протиправною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, і такою, що підлягає скасуванню.
Причиною для винесення Постанови Відповідачем стало те, що уповноважена особа відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, не врахувала, що перевезення вантажу здійснювалося автопоїздом у складі тягача та спеціалізованого напівпричепа н/пр-контейнеровоза для якого максимальна дозволена маса складає 44 тони, а не 40 тон, як помилково вказала уповноважена особа.
На підставі чого просить скасувати зазначену постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Свої заперечення обґрунтовував наступним. Постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 01.05.2023 серії АА № 00008066 встановлено, що 06.04.2023 о 16 год. 22 хв., за адресою Н-11 км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 26.480 державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.763% (2.705 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, № 16, сертифікат відповідності № UA.TR 113-0619/11F-22 чинний до 26.12.2023.
За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно оскаржуваної постанови позивачка притягнена до адміністративної відповідальності оскільки допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.
Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.
Тож, доводи Позивача, що транспортний засіб за типом є контейнеровозом, про що прямо зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів, є безпідставними.
Позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т. Зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений даною статтею Кодексу адміністративного судочинства.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що виникає у сфері публічно-правових правовідносин, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 0.05.2023 року № 00008066 позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно змісту оскаржуваної постанови що 06.04.2023 о 16 год. 22 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.763 % (2.705 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, зав № 16, сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/11F-22 чинний до 26.12.2023. В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2620 мм; 2-3:1350 мм; 3-4: 5670 мм; 4-5:1310 мм; 5-6:1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6000 кг, 2- 5650 кг, 3 - 10300 кг, 4 - 8100 кг, 5- 8350 кг, 6 - 9050 кг, загальна маса - 47450 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42705 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00008066/ (ідентифікатор доступу: VIkaZITcvF1f6), що підтверджується копією постанови.
Згідно оскаржуваної постанови на позивачку накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500.00 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відображає всіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки відповідачем не взято до уваги та не відображено характеристик іншого транспортного засобу - причепу, який згідно технічних характеристик є контейнеровозом.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси 40 т для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом та 44 т для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших автомобілів (тягачів).
Як випливає з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 01 травня 2023 встановлено порушення позивачем вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу.
Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме: відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перевезення здійснювалось автомобілем МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. Та напівпричепом спеціалізованим Н|ПР-платформа переобладнана у 2022 році для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) марки WIELTON Днз НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
Таким чином транспортний засіб МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем та не може перевозити вантаж без напівпричепу, однак прилад на який здійснювалась фіксація не ідентифікував другий транспортний засіб напівпричіп, який може бути контейнеровозом.
З дослідженого в судовому засіданні фотознімку вбачається, що при складанні постанови був зафіксований автомобіль МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом, оснащеним контейнером або змінним кузовом.
Відповідно до наданої суду копії договору купівлі продажу № 03/102022 від 03.10.2022 року та договору купівлі продажу № 03/102023-К від 02.02.2023 року вбачається, що ДП Логістична компанія «ЕКСІМ-ЮНІВЕРС», якою здійснювалось перевезення придбав у ТОВ «ЗМІЇВ-ТРАНС» кузови для моторних транспортних засобів в кількості трьох та чотирьох одиниць відповідно.
Таким чином, судом встановлено, що загальна вага (маса) автомобіля із контейнеровозом не повинна перевищувати 44 тони, а не 40 тон.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частиною другою статті 132-1 КУпАП, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 297-7 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП може бути звільнена від адміністративної відповідальності, в іншому випадку правомірність поведінки власника транспортного засобу доводиться в судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Судом встановлено, що оскаржувана постановf від 01 травня 2023 року не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-платформи, приєднаного до сідлового тягачу МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У той же час, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі Інструкція №512), встановлено вимоги щодо обов'язкового зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).
Згідно абзацу 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Відповідач, служба України з безпеки на транспорті заперечує проти того, що перевезення здійснювалося за допомогою контейнера або змінного кузова. За таких підстав вважає, що нормативні параметри загальної маси транспортного засобу повинні складати 40 т.
Оцінюючи дані доводи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України контейнер транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що:
а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів;
б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;
в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;
г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
д) що має внутрішній об'єм не менше одного метра кубічного.
Термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.
З наданого фотознімку фотофіксації правопорушення вбачається проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим контейнером (зйомним кузовом), а тому доводи відповідача, що позивачем не надано доказів перевезення контейнеру (зйомного кузову) суд вважає безпідставними.
Доводи відповідача про недотримання перевізником вимог щодо маркування, опломбування контейнеру, вимог щодо перевезення вантажу в контейнері, як і ненадання договору про перевезення контейнеру не свідчать, що транспортний засіб, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, не відповідає ознакам контейнеровоза для цілей застосування положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (Порядок №879).
У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).
Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
З огляду на встановлення п. 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягача, так і напіпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Таким чином, достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно вантажу, який перевозився вказаним автотранспортним засобом є сумнівним, оскільки не можливо встановити на підставі чого Державна служба України з безпеки на транспорті, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію транспортного засобу, для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів передбачену п.22.5 ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/напівпричепів.
Крім того, зазначені в постанові дані щодо висоти, ширини, довжини та навантаження на вісь не перевищують нормативів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху для контейнеровозів.
Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постановах транспортних засобів, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
В свою чергу, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки згідно оскаржуваної постанови загальна маса транспортного засобу з напівпричепом-контейнеровозом, оснащеним зйомник кузовом, не перевищує 44 тони.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З наданого суду відстеження руху поштової кореспонденції, наданого позивачем, та копії конверта, з поштовою довідкою наданої відповідачем вбачається, що відправлення із оскаржуваною постановою позивачці не було вручене та повернене відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Відповідно до пояснень позивачки, викладених у позові, оскаржувану постанову вона не отримувала, 03.08.2023 вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження і таким чином дізналася про існування Постанови від 01.05.2023. Позовна заява надійшла до суду 10.08.2023 року, що підтверджується датою на штемпелі вхідної кореспонденції, тобто у встановлений законом десятиденний строк для її оскарження.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог суд приходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору в сумі 536 грн.80 коп.
Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 7, 14-1, ст. 121, 247, 258, 265, 268, 282-284, 297 КУпАП, ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Савченка Владислава Олеговича, серії АА № 00008066 від 01 травня 2023 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: 03150 вул. Антоновича, 51 м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536.80 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення виготовлений 30.11.2023 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 07.12.2023 року
Дата набрання законної сили: 12.12.2023 року