Справа № 199/7707/23
(3/199/3957/23)
ПОСТАНОВА
іменем України
06.12.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного о 01:00 годині 07.09.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, слідує, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, 06.09.2023 о 22:53 годині у місті Дніпрі по вул. Каруни, біля буд. 48 повторно керував автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади. Тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а також долучений відеозапис з нагрудних камер працівника поліції, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як слідує з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Два свідка відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я не залучалися.
Досліджуючи відеозапис з бодікамери поліцейського (БК 473805, 473321), встановлено, що у водія ОСОБА_1 поліцейський перевірив документи та запитав: «Чи вживав він сьогодні щось?», на що ОСОБА_1 відповів: «Ні.». Далі у пасажирів автомобіля «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 виявлені предмети, сході на ніж та на пістолет. Після чого поліцейський викликав слідчо-оперативну групу, оскільки під час огляду салону автомобіля виявлено сліп.пакет з кристалічною речовиною білого кольору. Після прибуття слідчо-оперативної групи відеозапис завершується.
Таким чином, відеозапис з бодікамери поліцейського взагалі не містить фіксації ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , не містить фіксації вимоги поліцейського водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не містить фіксації відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та п. 6 розділу Х Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, у зв'язку з чим відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, свого підтвердження не знайшли, а фіксація відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння лише протоколом про адміністративне правопорушення та рапортом поліцейського за відсутності такого підтвердження у встановлений законодавством спосіб вважається недійсною на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Крім того, відеозаписом зафіксовано, що поліцейський письмове Направлення для проходження водієм огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не складав.
В той же час згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 передбачено як обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Тому, фактично будь-який водій, який підозрюється у керуванні автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, повинен бути направлений до відповідного закладу охорони здоров'я, оскільки поліцейський позбавлений можливості на місці зупинки автомобіля провести обов'язкові лабораторні дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини у водія.
При цьому, пунктом 8 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735, визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Направлення повинно містити заповненим розділ щодо результату огляду водія, проведеного поліцейським, виявлених ознак сп'яніння, що стало підставою для направлення водія для огляду в заклад охорони здоров'я.
Слід зауважити, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передує складанню поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, а лікар у закладі охорони здоров'я не є суб'єктом, який вивчає записи з бодікамери поліцейського.
Виходячи з викладеного, поліцейський за наслідком виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння повинен складати Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735, оскільки відповідно до додатку 4 до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 (пункт 16 розділу ІІІ) Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має містити заповненим п. 5 наступного змісту: «Ким - посада, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, П.І.Б., підпис та коли (точний час - рік, год., хв.) направлена на огляд обстежувана особа, адже згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан сп'яніння, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Оскільки поліцейський не склав Направлення на огляд водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, відповідно не зафіксовано як самих ознак наркотичного сп'яніння у водія цим документом, так і точний час їх виявлення, що є порушенням п. 8 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 та суперечить змісту додатку 4 до вказаної Інструкції, що, в свою чергу, порушує ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Крім того, з відеозапису з бодікамери поліцейського також слідує, що водію ОСОБА_1 не були роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 268 КУпАП.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення не містить належних та допустимих доказів відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого водію ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи і те, що у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко