ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 грудня 2023 року
м. Чернівці
справа № 727/2668/23
провадження 22-ц/822/683/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Лисака І.Н., Одинака О.О.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно на весь період навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з дня звернення до суду.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. від 11 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим п.3 ч.4 ст.356, до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК україни учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
За змістом ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Копію ухвали Чернівецького апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. від 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначену у позовній заяві.
Відповідно до довідки Чернівецького апеляційного суду про доставку електронного листа ОСОБА_1 доставлено копію ухвали 11 серпня 2023 року.
Після чого ОСОБА_1 повторно направлено копію ухвали Чернівецького апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. від 11 серпня 2023 року на адресу, яка зазначена ОСОБА_1 у апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ), засобами поштового зв'язку та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За довідкою Чернівецького апеляційного суду про доставку електронного листа ОСОБА_1 доставлено копію ухвали 04 вересня 2023 року.
Рекомендоване поштове відправлення з копію ухвали Чернівецького апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. від 11 серпня 2023 року повернулося з довідкою поштового відділення Акціонерного товариства «Укрпошта».
У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником Акціонерного товариства «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля.
За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).
У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 753/12496/18 (провадження № 61-4961св19), від 01 липня 2020 року у справі № 216/5341/14-ц (провадження № 61-25996св18), від 13 січня 2021 року у справі № 199/7620/19 (провадження № 61-12590св20) Верховний Суд дійшов таких висновків.
За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
В той же час, відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаються доставленими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.
Виходячи з наведеного ОСОБА_1 надавався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, однак, останній не проявив належної обачності в захисті своїх прав та не цікавився результатами розгляду апеляційної скарги.
ОСОБА_1 вимог, викладених в ухвалі Чернівецького апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. від 11 серпня 2023 року, не виконано, не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Законом, а саме частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зробив висновок, у якому зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Отже, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням заяви чи скарги, які вони мають розглядати, не може вважатись обмеженням права доступу до суду.
Ураховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року слід визнати неподаною і повернути апелянту.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (ч.7 ст.185 ЦПК України).
Тому правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року відсутні.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України,
Керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді: І. Н. Лисак
О. О. Одинак