ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/821/608/23 Справа № 712/12825/23 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного м. Черкаси від 23 листопада 2023 року про продовження строку тримання під вартою, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних батьків не має, інвалідом, учасником бойових дій, не є, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий Слідчого відділу Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що Слідчим відділом Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250310003020 від 21 вересня 2023 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2023 року у справі № 712/10534/23 підозрюваному ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 дів, тобто до 26 листопада 2023 року включно; без визначення розміру застави.
Постановою слідчого від 15 листопада 2023 року призначено судово - психіатричну експертизу у кримінальному провадженні № 12023250310003020, до проведення якої залучено експертів Черкаської філії судово - психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії судово - психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОВ України».
Постановою керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 від 20 листопада 2023 року строк досудового розслідування кримінального провадження №12023250310003020 продовжено до 28 грудня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2023 клопотання слідчого задоволено та продовжено ОСОБА_7 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 грудня 2023 року в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді мотивована обґрунтованістю доводів сторони обвинувачення щодо існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часом не зменшилися.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення та слідчим не доведені. Зокрема, те що підозрюваний не буде переховуватися від слідства підтверджено тим, що затримання ОСОБА_7 відбулося через десять днів після інкримінованої йому події, ризик впливу на потерпілого та свідків спростовується тим, що підозрюваний відшкодував потерпілому всі збитки витрати на лікування, а потерпілий написав розписку, що претензій не має. Також адвокат вказує, що сама тяжкість злочину не може бути підставою для утримання ОСОБА_7 під вартою. Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою позбавило його можливості повноцінно продовжувати лікування з метою відновлення психологічного стану здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, слідчий суддя, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За фабулою клопотання: «18 вересня 2023 року ОСОБА_7 , в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно наніс не менше чотирьох ударів дерев'яним предметом в область грудної клітини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження, у вигляді
- травми грудної клітки з переломами 7,8 ребер зліва, попаданням повітря в ліву плевральну порожнину та стисненням легені, що згідно висновку експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово - медичної експертизи» № 02-01/937 від 24 жовтня 2023 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя;
- травми голови зі струсом головного мозку, крововиливу обличчя, крововиливів (гематом) лівого стегна, лівої сідниці, що згідно висновку експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово - медичної експертизи» № 02-01/937 від 24 жовтня 2023 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
28 вересня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20 вересня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23 вересня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23 вересня 2023 року;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 26 вересня 2023 року;
- довідкою про звільнення серії ЧРК № 10731 від 29 серпня 2023 року;
- повідомленням про підозру від 28 вересня 2023 року;
- вимогою УІ АП ГУНП в Черкаській області від 27 вересня 2023 року за вих. № 15534/46-2023;
- довідкою № 25-27092023/71001 від 27 вересня 2023 року, виданою ОСК ГУНП в Черкаській області
- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2023 року у справі №712/10534/23;
- постановою про залучення експерта для проведення судової експертизи від 15 листопада 2023 року;
- висновком експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово - медичної експертизи» №02-01/937 від 24 жовтня 2023 року;
- постановою старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про залучення експерта для проведення судової експертизи від 15 листопада 2023 року;
- листом старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 15 листопада 2023 року за вих. № 4485/46/03-23 про направлення до Черкаської філії Державної установи «Інститут психіатрії, судово - психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» постанови про призначення судової психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12023250310003020;
- довідкою КНП « Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» від 30 жовтня 2023 року за ви № 6067/02;
- довідкою КНП «Смілянська міська лікарня СМР» № 7964 від 16 листопада 2023 року;
- листом ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» від 23 листопада 2023 року за вих. № 1409-ЧК-23
- іншими матеріалами кримінального провадження № 12023250310003020 в їх сукупності.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2023 року у справі № 712/10534/23 підозрюваному ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 дів, тобто до 26 листопада 2023 року включно; без визначення розміру застави.
Постановою старшого слідчого Слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 15 листопада 2023 року призначено судово - психіатричну експертизу у кримінальному провадженні № 12023250310003020, до проведення якої залучено експертів Черкаської філії судово - психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії судово - психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОВ України».
Постановою керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 від 20 листопада 2023 року строк досудового розслідування кримінального провадження №12023250310003020 продовжено до 28 грудня 2023 року.
Колегія суддів враховує, що у п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» від 13.01.2011 зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, провести ряд слідчих (розшукових) дій та прийняти ряд процесуальних рішень, які об'єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, також не завершено проведення судової психіатричної експертизи.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , вищезазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини, за яких таке продовження можливе.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 , слідчий суддя при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував, конкретні обставини кримінального провадження, вагомість наданих стороною обвинувачення доказів.
Зокрема, колегія суддів зважає на дані про особу ОСОБА_14 , який був звільнений 29.08.2023 року з місць позбавлення волі, а 18.09.2023 вже вчиняє інший злочин, направлений на посягання здоров'я та можливого позбавлення життя іншої людини, адже, інкримінований ОСОБА_7 злочин кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що стороною обвинувачення у клопотанні не наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України спростовуються матеріалами клопотання слідчого, яке містить, зокрема, ризик переховування від суду зважаючи на підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, незаконний вплив на свідків шляхом залякувань, погроз чи підкупу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Із урахуванням характеру висунутої ОСОБА_7 підозри у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, останній може переховуватись від слідства та суду, враховуючи введення військового стану в державі, такі ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
У даному випадку щодо питання обґрунтованості підозри має застосовуватися стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява №72508/13, параграф 184). Тому цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про його особу підтверджують на даному етапі провадження, потребу в подальшому триманні останнього під вартою.
Підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доводи апеляційної скарги про те, що наведені у судовому рішенні ризики не ґрунтуються на доказах і не відповідають фактичним обставинам, апеляційний суд вважає безпідставними.
Всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом дослідження слідчого судді, а отже рішення слідчого судді прийнято на основі всебічно з'ясованих обставинах, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З врахуванням викладеного, на думку колегії суддів, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2023, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді