ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 695/2338/23
Провадження № 22-ц/821/1922/23
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.,
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Мунтян К.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Дончак Дмитро Михайлович,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши упорядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року(постановлену в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Ватажок-Сташинської А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
21 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. 21.04.2021 відкрито виконавче провадження ВП №65236269 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» заборгованості в розмірі 22 924грн.
Вказує, що провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 3142, вчиненого приватним нотарусом Григорян Д.Г. 31.03.2021.
Вважає, що виконавчий напис № 3142 від 31.03.2021 вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, не підлягає виконанню. Основною умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості, вказує позивач, нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Вказує, що вона жодного разу не отримувала від стягувача вимог про сплату боргу.
Крім того, зазначає, що нотаріус не звернула увагу на невідповідність заборгованості умовам договору та прийшла до необґрунтованого висновку, що заборгованість є безспірною.
Посилаючись на ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», згідно якої для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, ОСОБА_1 вказує, що ніколи не підписувала кредитний договір з кредитором на умовах, що зазначені у виконавчому написі.
Також нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив перелік документів № 1172 та застосував постанову КМУ № 662, яка є нечинною.
Позивач зазначає, що оспорюваний напис було вчинено нотаріусом 31.03.2021 в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, що не посвідчений нотаріально.
На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3142, вчинений 31.03.2021 приватним нотаріусом Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» заборгованості в сумі 22 924 грн. та судового збору.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи № 695/2338/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва ( вул. Дегтярівська, 31 А, м. Київ, 03057).
Ухвала суду, зокрема, мотивована тим, що згідно з інформацією про вказане виконавче провадження, наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Д.О. 13.05.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в ТОВ «БАНК РУССКИЙ СТАНДАРТ», яке зареєстроване за адресою: 04107, м. Київ, вул. Половецька, 3/42, що відноситься територіально до Шевченківського району міста Києва.
Отже, у даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Д.О. вчиняються за вказаною вище адресою, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та, як наслідок, є місцем виконання виконавчого напису, а не адреса проживання чи адреса місця реєстрації боржника ОСОБА_1 .
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Золотоніського району Черкаської області вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса матеріали справи не містять, тому, за висновками суду, відсутні підставі вважати, що на території Золотоніського району Черкаської області виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даної заяви Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області.
В апеляційній скарзі, поданій 21 жовтня 2023 року через засоби поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Дончак Д.М., вважаючи оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року, а матеріали справи направити до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд звернув увагу на постанову приватного виконавця від 13.05.2021 про звернення стягнення на зарплату боржника, при цьому не звернув увагу на той факт, що ТОВ «Банк «Русский Стандарт» знаходиться в стані припинення, тобто на даний час немає такого суб'єкта господарювання і відповідно позивач не може отримувати там доходи.
Крім того, в автоматизованій системі виконавчого провадження міститься документ «Відповідь на запит № 164649468 від 05.06.2023, 14:40 ОСОБА_2 до ДПС України». ДПС зазначає, що в 2022 році та в першому кварталі 2023 року боржник отримувала доходи лише у ФОП ОСОБА_4 , більше жодних доходів не отримувала, а починаючи з ІІ кварталу 2023 року жодних офіційних доходів взагалі не отримувала.
Таким чином, у суду не було підстав передавати справу до Шевченківського районного суду м. Києва, так як інформація про отримання позивачкою доходів в ТОВ «Банк Русский Стандарт» не відповідає дійсності.
Посилається на ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи божника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюється їхні функції, належить стягувачу, зазначає, що законодавець пов'язує місце виконання рішення не за місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а за місцем вчинення виконавчих дій.
Посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 380/7750/20, вважає, що місце виконання виконавчого провадження залежить тільки від місця проживання або перебування боржника, а місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 .
Звертає увагу на постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 924/90/22, згідно якої визначення місця виконання виконавчого документа має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи № 695/2338/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Постановляючи ухвалу про передачу позовної заяви на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що цивільна справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а саме Шевченківського районного суду м. Києва за місцем виконання виконавчого напису.
Проте, із такими висновками суду не можна погодитися, виходячи із наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За загальним правилом територіальної підсудності, встановленим статтею 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, для яких передбачена підсудність за вибором позивача.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, коли позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів лише у деяких категоріях справ, коли доцільно або необхідно зробити судовий захист суб'єктивних прав більш зручним для позивача.
Відповідно до правил підсудність справ за вибором позивача, передбачених ч. 12 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності) позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
У даному випадку, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві, а суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.
Позивачка у даній справі використала належне їй право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за місцем реєстрації свого проживання у с. Вільхи, Золотоніського району, Черкаської області.
Місце її реєстрації по АДРЕСА_1 , підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами ч.ч.1-2 наведеної статті, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, у розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є місце проживання (перебування) боржника, роботи або місцезнаходження його майна.
Посилання суду, що згідно з інформацією про вказане виконавче провадження, наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Д.О. 13.05.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в ТОВ «Банк Русский Стандарт», яке зареєстроване за адресою: 04107, м. Київ, вул. Половецька, 3/42, що належить територіально до Шевченківського району міста Києва, є помилковим, оскільки на час звернення позивача із цим позовом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Банк Русский Стандарт» перебуває у стані припинення з 06.08.2008.
Крім того, направлення справи на розгляд до суду за місцем знаходження банку, у якому на час винесення постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, є помилковим, оскільки банк не є місцем роботи боржника.
При цьому, судом не перевірено місце роботи позивача на час її звернення із даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вказана справа не належить до його підсудності, адже позивачка, пред'явивши позов до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, дотрималася правил альтернативної підсудності.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на суд щодо своїх прав, інтересів, свобод та/або обов'язків, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича - задовольнити.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко