Справа № 397/1471/23
н/п : 2-о/397/146/23
РІШЕННЯ
Іменем України
07.12.2023 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Максимовича І.В.,
секретаря судового засідання - Рум'янцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка цивільну справу за заявою представника - адвоката Кушнеренка Ігора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа - Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявників в порядку окремого провадження звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в м. Макіївка Донецької області, батьками якого є: мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , батько - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
В обгрунтування заяви представник посилався на те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території м. Макіївка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 .
Факт народження дитини підтверджується медичним свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про народження дитини, епікризом після операції, історією розвитку дитини №6п 21/21, які видано тимчасово окупованою владою (оригінали перебувають у заявників).
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження копії такого рішення або будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в день її пред'явлення заявником.
Разом з тим, у заявниці немає медичного свідоцтва установленої форми, які б надавали змогу зареєструвати факт народження дитини.
Таким чином, підставою для реєстрації народження дитини, яка народилась на окупованій території може бути рішення суду.
Наявні у заявника документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки вони були видані на тимчасово окупованій території України, визначеній відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями".
Не зважаючи на те, що заявники не перебувають в зареєстрованому шлюбі за законодавством України, останні 10.02.2021 року уклали шлюб на тимчасово окупованій території (що підтверджується свідоцтвом, яке видано органами окупаційної влади), окрім того той факт, що останній дійсно є батьком дитини підтверджується тим, що заявники спільно проживають, ОСОБА_2 піклується про дитину як про свою, завжди визнавав себе батьком дитини, а також даними, які відображено у свідоцтві про народження дитини, яке видано органами окупаційної влади. Заявники бажають, щоб у дитини було прізвище батька « ОСОБА_5 ».
Ухвалою судді від 05.12.2023 заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження (а.с.16-17).
Заявники та їх представник у судове засідання не з'явилися, представник в заяві просив про розгляд справи за їх відсутності (а.с.1-3).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги просила залишити на розсуд суду (а.с. 22).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЩІК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, шо мають юридичне значення.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України.
Відповідно до ч.1, 3 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист.
Згідно ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів.
У судовому засіданні із долученої до заяви копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 01.11.2019, орган, що видав 1444, встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області (а.с.11).
Із долученої до заяви копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 17.12.2014 Приморським РС у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області встановлено, що заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Макіївка Донецької області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.8 зворот, 9).
Із копії свідоцтва про шлюб, складеного російською мовою та виданого 16.02.2021 Міським відділом запису актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, встановлено, що заявники 10.02.2021 зареєстрували шлюб, та після укладення шлюбу присвоєно прізвища чоловіку/дружині - ОСОБА_6 (а.с. 7).
З копій медичного свідоцтва про народження №1548 від 19.08.2021, епікризу після операції кесаревого розтину від 19.08.2021, виписки з історії розвитку новонародженого від 25.08.2021, виданих Донецьким республіканським центром охорони материнства і дитинства та складених російською мовою і історії розвитку дитини №6п 21/21, виданої ЦПМСП №2 м. Макіївка встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_3 (а.с.6 на звороті, 7 на звороті - 8, 12, 13).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.11.2023, складеного російською мовою та виданого повторно Горняцьким відділом запису актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 в м. Макіївка Горняцького району Донецької Народної Республіки, батьками якого є: мати - ОСОБА_7 , батько - ОСОБА_2 (а.с.10 на звороті).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Місто Макіївка Донецької області (у тому числі селище міського типу Грузько-Зорянське, селище міського типу Високе, селище міського типу Грузько-Ломівка, селище міського типу Маяк, селище міського типу Межове, селище Холмисте, селище міського типу П'ятипілля, селище міського типу Вугляр, селище міського типу Гусельське, селище міського типу Колосникове, селище міського типу Холодне, село Молочарка, село Шевченко, селище міського типу Ясинівка, селище міського типу Землянки, селище міського типу Кринична, селище Василівка, селище Леб'яже, селище міського типу Нижня Кринка, селище міського типу Велике Оріхове, селище міського типу Липське, селище міського типу Лісне, село Липове, село Оріхове, село Верхня Кринка, селище Алмазне, село Красна Зоря, селище Монахове, селище Новий Світ, селище Новомар'ївка, село Новоселівка, селище Новомосковське) належать до тимчасово окупованих міст Донецької області відповідно до Меж та Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затверджених Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану .
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
За правилами ст.7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Батьки дитини є громадянами України, що підтверджується їх паспортами громадян України та перебувають у шлюбі, який не зареєстрований за законодавством України.
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Судом при наданні оцінки зазначеного документа як доказу приймається до уваги, що хоча такий документ не є юридично дійсним, але він може підтверджувати, що певна установа, яка не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт народження певної особи. Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), зазначає, що "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, оскільки реєстрація народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану України не проводилась та враховуючи відсутність можливості в інший спосіб зареєструвати народження дитини, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви представника заявників про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, суд приходить до висновку про задоволення вказаної заяви.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про її народження.
Відповідно до ст.317 ЦПК України, суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту народження.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 293-294, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву представника - адвоката Кушнеренка Ігора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа - Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в м. Макіївка Донецької області, батьками якого є: мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , батько - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Представник заявників: адвокат Кушнеренко Ігор Вікторович, адреса для листування: Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності,60, оф.7, РНОКПП - НОМЕР_6 , ордера серія ВТ №1041714 від 04.12.2023 та ВТ №1041712 від 04.12.2023.
Заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса місця знаходження: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 27, код ЄДРПОУ - 26322327.
Суддя: І.В. Максимович