Справа № 392/1965/23
Провадження № 3/392/1003/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , працюючого не офіційно по найму, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
02.11.2023 близько 22 год 11 хв. по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме штовхнув, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, яку ставиться йому у провину визнав. Пояснив, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, з матерію відразу примирився та попросив у неї вибачення. Зобов'язувався не вчиняти подібних дій.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому зазначила, що із сином примирилися, на даний час він ходить на роботу та не вживає алкогольні напої.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що окрім, пояснень самого ОСОБА_1 наданих суду, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №720251 від 06.11.2023 року, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 ;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.11.2023 року, якою ОСОБА_2 заявила, що її син ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння затіяв з нею конфлікт та штовхнув її, внаслідок чого вона впала на підлогу та вдарилася;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких пояснила, що її син ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння затіяв з нею конфлікт та штовхнув її, внаслідок чого вона впала на підлогу та вдарилася;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких пояснив, що він перебуваючи із своєю матір'ю ОСОБА_2 в них виник конфлікт,в ході якого він виражався на її адресу нецензурною лайкою, намагався затіяти бійку, на зауваження не реагував. Свою вину визнає повністю.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь фізичного або психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого та винність в його вчиненні.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 02.11.2023 року о 22 год 11 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 .
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до ч.2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, шляхом умисного вчинення дій психологічного та фізичного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 .
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, тому в діях ОСОБА_1 є склад вказаного адміністративного правопорушення.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП визнав, раніше ОСОБА_1 за аналогічний вид правопорушення до адміністративної відповідальності не притягувався, докази про притягнення останнього протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 173-2, 251, 283, 284, 287 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова