Справа № 352/2429/23
Провадження № 1-кп/352/286/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091250000286 від 23.08.2023 р., по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, на утриманні 3 малолітніх дітей, з базовою середньою освітою, раніше судимого 24.04.2023 вироком Тисменицького районного суду за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі КК України), -
ВСТАНОВИВ:
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. 22.08.2023 у період часу з 18 год. 25 хв. до 18 год. 40 хв., ОСОБА_8 перебуваючи в м. Тисмениця по вул. Галицька неподалік будинку № 21, поблизу лавки помітив залишеною без нагляду полімерну господарську сумку синього та білого кольорів, в якій знаходилась жіноча сумка з написом «VTTV» чорного кольору, полімерна щітка для волосся синього із білим кольорів, в'язка ключів, зарядний пристрій із надписом «Samsung» білого кольору, дві каблучки із золота 585 проби, жіночий гаманець марки «AVON» коричневого кольору, грошові кошти в сумі 2400 гривень, та в цей час у нього виник злочинний умисел на вчинення крадіжки майна, яке належить власниці сумки ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також усвідомлюючи, що дане майно, належить іншій особі, та розуміючи, що ця особа може повернутись за цим майном, щоб поновити над ним контроль, ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу таємно викрав полімерну господарську сумку синього та білого кольорів вартістю 45 грн., жіночу сумку з написом «VTTV» чорного кольору вартістю 165 грн., полімерну щітку для волосся синього із білим кольорів вартістю 57 грн., в'язка ключів, зарядний мережевий пристрій марки «Samsung» моделі «EP-TA50EWE» з кабелем білого кольору вартістю 248 грн., дві каблучки із золота 585 проби вагою 7 грам вартістю 8960 грн., жіночий гаманець марки «AVON» коричневого кольору вартістю 45 грн., грошові кошти в сумі 2400 грн.
Після цього, ОСОБА_8 , з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 11920 грн.
Отже, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
1.2. Крім цього, того ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , прибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на викрадення майна, у належному ОСОБА_6 гаманці марки «AVON» коричневого кольору віднайшов у згаданому вище гаманці банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», та в цей час у нього виник умисел на заволодіння даними банківськими картками.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу, переслідуючи мету особистого збагачення з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу таємно заволодів банківськими картками ПАТ КБ «ПриватБанк» із № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та банківською карткою ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» № НОМЕР_4 , емітовані на ім'я ОСОБА_6 , які є персоніфікованими пластиковими картками, що надають її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків, банкоматах, а також згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Отже, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме викрадення офіційних документів з корисливих мотивів.
1.3. Крім цього, 22.08.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час,
ОСОБА_8 , прибув до місця свого проживання за адресою:
АДРЕСА_1 , маючи умисел на викрадення майна, у належній ОСОБА_6 жіночій сумці з написом «VTTV» чорного кольору, віднайшов паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення видані на ім'я ОСОБА_6 , та в цей час у нього виник умисел на заволодіння вказаними важливими особистими документами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння паспортом громадянина України, усвідомлюючи те, що паспорт є важливим особистим документом, ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу таємно заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 виданим 23 березня 1996 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області та пенсійним посвідченням № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , виданим 22.06.2022 Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України, а саме незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
2.1.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3 ст.357 КК України, визнав, просив суворо не карати та за ч.4 ст.185 КК України призначити йому покарання у виді громадських робіт. При призначенні покарань за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст.357 КК України, поклався на розсуд суду.
2.1.2. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просила призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України із застосування положень ст. 69 КК України, з тих підстав, що її підзахисний вину визнав, щиро кається, шкоду частково відшкодував. При призначенні покарання за ч.1, 3 ст.357 поклалась на розсуд суду.
2.1.3. Потерпіла в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. В попередньому судовому засіданні вказала, що шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями, відшкодовано частково. Просила обвинуваченого суворо не карати.
2.1.4. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_8 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 184 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч.3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. При цьому прокурор просив урахувати відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, але наявність обставин, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування шкоди.
2.2. Надані матеріали досудового розслідування на підтвердження висунутого обвинувачення.
2.2.1. витяг з ЄРДР від 23.08.2023;
2.2.2. протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію прийняту від ОСОБА_6 23.08.2023;
2.2.3. заява ОСОБА_8 про добровільну видачу працівникам поліції викрадених речей від 23.08.2023;
2.2.4. протокол огляду місця події від 23.08.2023, згідно з яким, за адресою м. Тисмениця, Площа Ринок, 1, на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку поблизу під'їзду №2 ОСОБА_8 повідомив, що хоче добровільно видати працівникам поліції полімерну сумку в якій знаходиться сумка з матеріалу схожого на шкіру. В ході огляду місця події було вилучено полімерну сумку, сумку з матеріалу схожого на шкіру, щітку для волосся, в'язка ключів, зарядний пристрій із надписом «Samsung», дві каблучки із матеріалу, схожого на золото, жіночий гаманець коричневого кольору, банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», які емітовані на ім'я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення видані на ім'я ОСОБА_6 ;
2.2.5. оптичний носій інформації, з огляду відеозапису вбачається, що проводиться слідча дія, огляд місця події, який проводиться в АДРЕСА_2 , на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, де ОСОБА_8 було добровільно видано речі, які в подальшому зазначені в протоколі огляду місця події від 23.08.2023;
2.2.6. постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 23.08.2023, згідно із яким визнано речовими доказами: полімерну сумку синього із білим кольорів, сумку з матеріалу схожого на шкіру, гребінець синього із білим кольорів, в'язка ключів, зарядний пристрій із надписом «Samsung», дві каблучки із матеріалу, схожого на золото, жіночий гаманець коричневого кольору, банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», які емітовані на ім'я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення, карта Івано-Франківця, карта «Галка» видані на ім'я ОСОБА_6 ;
2.2.7. довідка про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні на суму 1 434 грн;
2.2.8. висновок експерта № СЕ-19/109-23/10113-ТВ від 31.08.2023, згідно із яким середня ринкова вартість наданої на експертизу вживаної сумки полімерної на час вчинення кримінального правопорушення становила 45 грн, сумки жіночої - 165 грн, полімерної щітки для волосся - 57 грн, зарядного пристрою - 248 грн;
2.2.9. довідка про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні на суму 717 грн;
2.2.10. висновок експерта № СЕ-19/109-23/10114-ТВ від 30.08.2023, згідно із яким середня ринкова вартість наданого на експертизу вживаного гаманця жіночого на час вчинення кримінального правопорушення становила 45 грн;
2.2.11. протокол огляду речового доказу від 18.09.2023 відповідно до якого загальна маса 2 каблучок становить 7 г, виготовлені із матеріалу жовтого кольору, із внутрішньої сторонм знаходиться вдавлений напис «585»;
2.2.12. довідка ФОП ОСОБА_9 від 18.09.2023 про те, що вартість бувшого у вжитку 1 грама золота 585 проби станом на 22.08.2023 становила 1280 грн;
2.2.13. постанова про передання речових доказів на відповідальне зберігання потерпілій від 13.09.2023;
2.2.14 заява ОСОБА_6 про отримання на відповідальне зберігання речових доказів від 13.09.2023;
2.2.15. ухвала слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2023 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 22.00 год до 07.00 год наступної доби до 20.11.2023;
2.2.16. ухвала колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду від 02.10.2023 якою скасовано ухвалу слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2023 та застосувано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 20.11.2023;
2.2.17. копія паспорта у виді ID - карти № НОМЕР_8 , виданого на ім'я ОСОБА_8 02.11.2021;
2.2.18. копія паспорта у виді книжечки серія НОМЕР_9 , виданого на ім'я ОСОБА_8 17.04.1996;
2.2.19. вимога за №5503/108/47/02-2023 від 23.08.2023 відповідно до якої ОСОБА_8 раніше судимий 24.04.2023 вироком Тисменицького районного суду за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки;
2.2.20. відповідь КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я» за №11091 від 28.08.2023, №12562 від 27.09.2023 про те, що ОСОБА_8 до закладу не звертався, амбулаторну допомогу не отримує;
2.2.21. характеристика Тисменицької міської ради за №848 від 05.09.2023 відповідно до якої на ОСОБА_8 скарг не надходило, депутатом не являється;
2.2.22. відповідь ТЦК за №7/3287 від 08.09.2023 відповідно до якої ОСОБА_8 визнаний обмежено придатним до військової служби, не призивався на військову службу;
2.2.23. копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_10 від 07.08.2018, НОМЕР_11 від 18.04.2017, НОМЕР_12 від 15.12..2015, відповідно до яких ОСОБА_8 є батьком 3 неповнолітніх дітей;
2.2.24. вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2023 у справі за №352/1513/22 відповідно до якої ОСОБА_8 раніше судимий за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки;
2.2.25. постанова про зміну групи прокурорів;
2.2.26. потерпіла ОСОБА_6 надала суду наступні показання, що особа, яка перебуває в залі судових засідань їй не знайома. 22.08.2023 їхала з м. Івано-Франківськ до села у Тлумацькому районі, однак в м. Тисмениці вийшла з громадського транспорту, так як погано себе почувала. Присівши на лавку на зупинці, поставила полімерну сумку та жіночу сумку чорного кольору біля себе. Через деякий час, коли до зупинки під'їхав автобус, забувши сумки, зайшла до громадського транспорту та поїхала в село. Про те що забула речі згадала вже вдома, одразу подзвонила в поліцію. Вказала, що в сумках знаходились гаманець із грошовими коштами в сумі 400 грн, банківські карти, пенсійні посвідчення, карта «Галка», паспорт громадянина України, видані на її ім'я. Крім того, в сумці у внутрішній кишені знаходились гроші в сумі 2 000 грн, а в полімерній сумці продукти харчування, парасоля. Просила обвинуваченого суворо не карати.
2.3.Докази надані стороною захисту.
2.3.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3 ст.357 КК України, визнав, вказав, що підтверджує обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, та пояснив, що 22.08.2023 у вечірній час вийшов з дому, щоб покурити. В подальшому, перебуваючи в м. Тисмениця по вул. Галицька неподалік будинку № 21, поблизу лавки помітив господарську сумку, в якій знаходилась жіноча сумка, щітка для волосся, в'язка ключів, зарядний пристрій із надписом «Samsung», дві каблучки із золота, жіночий гаманець коричневого кольору, грошові кошти, м'ясо, пластмасова пляшка з водою. Вказав, що у викраденому гаманці були банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на ім'я ОСОБА_6 . Крім того, у викраденій жіночій сумці чорного кольору віднайшов паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення видані на ім'я ОСОБА_6 . На момент віднайдення сумок, останні були закриті, біля них ніхто не перебував. Сказав, що сумки приніс додому, де залишив їх і пішов до сусіда. Всіх деталей не пам'ятає, бо перебував у стані алкогольного сп'яніння. На другий день, добровільно видав поліції сумки. Перед потерпілою вибачився.
2.4. Оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій, а також висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у пред'явленому обвинуваченні.
2.4.1. Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
2.4.2. Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки містять інформацію про обставини подій, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на недопустимість доказів, які надані стороною обвинувачення, а отже в силу положень ст. 26 КПК України суд також не вбачає підстав визнавати докази недопустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Одночасно суд враховує також і практику Верховного Суду України, викладену у постанові від 06.03.2014 (справа № 5-2кс14) де останній зазначив, що частина перша статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) містить обов'язкові ознаки складу злочину, які виокремлюють (ідентифікують) фактично вчинені дії як крадіжку й відрізняють її від діянь, що посягають на інші об'єкти кримінально-правової охорони, або від фактів, які зумовлюють виникнення інших (некримінальних) правовідносин. Визначальною ознакою крадіжки є суб'єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення. Зміст суб'єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об'єктивну сторону цього злочину, зокрема, через його зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини скоєння злочину. Предметом крадіжки завжди є будь-яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв'язок.
Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини: індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна; конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна; зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном; причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв'язок з ним.
Про умисел на викрадення майна за аналізованих підстав може свідчити поведінка винної особи під час та після злочину. Навіть якщо ця особа до виявлення майна мала якийсь свій порядок дій, після його виявлення відмовляється від своїх планів, заволодіває майном і зникає з місця події. Спосіб викрадення майна є таємним, одним із різновидів якого є викрадення майна у присутності інших осіб, які, на переконання винної особи, не сприймають його дії як викрадення майна. Враховуючи специфіку цього злочину, способами вилучення майна переважно виступають фізичне витягання, переміщення, видалення його з володіння власника.
Крім цього, у постанові від 18.07.2019 у справа № 761/31918/14-к Верховний Суд (далі - ВС) зазначив, що врахуванню судом підлягають всі обставини справи, та на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
В даному кримінальному провадження встановлено, що обвинувачений таємно, шляхом вільного доступу заволодів речами та грошовими коштами потерпілої, яка їх забула на зупинці громадського транспорту. Останній достеменно було відомо про місце знаходження забутих речей, а обвинуваченому був відомий власник речей з огляду на наявність в сумці паспорта громадянина України, пенсійного посвідчення, картки «Галка» та банківських карток, які були видані на ім'я потерпілої ОСОБА_6 .
У судовому засіданні встановлено, що після втрати речей потерпіла намагалась їх повернути та одразу зателефонувала до поліції. Як повідомив сам обвинувачений, він бачив серед речей документи, видані на ім'я потерпілої, однак, не зважаючи на виявлення (ідентифікацію) законного власника майна, ОСОБА_8 не здійснив жодних дій щодо повернення чужого майна, а натомість привласнив його.
Крім того, суд враховує, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану був неодноразово продовжений.
Отже, інкриміноване ОСОБА_8 діяння, було вчинене останнім під час дії воєнного стану.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілу, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану), ч. 1 ст. 357 КК України (викрадення офіційних документів з корисливих мотивів), ч. 3 ст. 357 КК України (незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом).
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Відтак обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.
3.2. Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення є кримінальними проступками та тяжким злочином, ОСОБА_8 раніше судимий, має постійне місце проживання, базову середню освіту, офіційно не працює, одружений, на утриманні має 3 неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно, відповідно до довідок КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я» за №11091 від 28.08.2023, №12562 від 27.09.2023 про те, що ОСОБА_8 до закладу не звертався, амбулаторну допомогу не отримує. Крім того суд враховує наслідки вчинення злочину, що шкода частково відшкодована шляхом повернення майна.
Суд вважає відсутніми підстави для застосування ст.ст. 69-1, 75 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Суд, враховуючи вище наведені обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та з урахуванням особи обвинуваченого, який має 3 неповнолітніх дітей, думки потерпілої, приходить до висновку про можливість призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, за ч.1 ст. 357 КК України враховуючи матеріальне становище обвинуваченого та відсутність джерела доходів - у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч.3 ст.357 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, слід призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Одночасно, згідно вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2023 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
При цьому суд враховує, що кримінальне правопорушення за даним вироком ОСОБА_8 вчинив після ухвалення вироку Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області від 24.04.2023.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
5.2. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
5.3. Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертиз у даній справі в розмірі 1 434 грн та 717 грн, а в загальному розмірі 2 151 грн.
5.4. Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_8 покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2023, призначити остаточно ОСОБА_8 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування ОСОБА_8 покарання рахувати з моменту фактичного його затримання, після набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 22:00 год до 06:00 год наступного дня, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_8 в дохід державного бюджету процесуальні витрати, які складають з витрат на проведення експертизи, в сумі 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн.
Речові докази:
полімерну сумку синього із білим кольорів, сумку з матеріалу схожого на шкіру, гребінець синього із білим кольорів, в'язка ключів, зарядний пристрій із надписом «Samsung», жіночий гаманець коричневого кольору, банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», які емітовані на ім'я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення, карта Івано-Франківця, карта «Галка» видані на ім'я ОСОБА_6 які передано на відповідальне зберігання власникові ОСОБА_6 , слід залишити у володінні останньої;
дві каблучки, поміщені у сейф пакет «WAR 1145130», та знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - передати власнику ОСОБА_6 ;
CD-диск, що містять відеозаписи огляду місця події, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1