Справа № 347/2278/23
Провадження № 2/347/571/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Заочне)
07 грудня 2023 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кіцули Ю.С.,
секретаря Мошулі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позов. Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала з 01.01.1965 року по день смерті в житловому будинку, що адресою АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 був посвідчений в Снідавській сільській раді 08.10.2006 року за № 38, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 41410723, який не змінений і не скасований.
Маючи намір прийняти спадщину, позивач звернувся до нотаріуса , однак у прийнятті заяви йому було відмовлено, з тих підстав, що він пропустив строк встановлений законом для прийняття спадщини. При цьому нотаріусом було роз'яснено, що він вправі звернутися до суду із заявою, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Так, позивач ствердив, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Строк для прийняття спадщини, ним пропущено з поважних причин, оскільки з 24.02.2022 року в Україні триває війна. До початку війни ОСОБА_1 працював в с. Макарів, Київської області, на будівництві церкви. Коли почалася війна, він не мав змоги виїхати з селища Макарів, оскільки відбувалися постійні обстріли, а селище було нетривалий час під окупацією. Позивач не мав змоги навіть відвідати похорон бабусі. І лише коли селище звільнили, він зміг приїхати та подати заяву. Позивач вважає, що нетривалий строк для прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, а тому просив його позов задовольнити, та встановити додатковий строк терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подала заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі .
Відповідач Косівська міська рада, будучи належним чином повідомленою, не забезпечила явку свого представника в судове засідання.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 29.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 04.10.2023 року .
Ухвалою суду від 04.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.11.2023 року.
01.11.2023 року розгляд справи відкладено на 07.12.2023 року у зв'язку з перебування судді на лікарняному.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрований в с. Снідавка, Косівського району, Івано-Франківської області (а.с.5)
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до копії заповіту, від імені ОСОБА_2 секретарем Снідавської сільської ради 08.10.2006 року було посвідчено заповіт, згідно з яким ОСОБА_2 , все своє, де б воно не було, і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до роз'яснення вих.№76/01-16 від 10.08.2023 року, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Косівського РНО Григорчук З.Р. про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено, у зв'язку з пропуском встановленого строку для подання відповідної заяви, та роз'яснено право звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.10).
Відповідно до копії витягу з спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася (а.с.11).
Відповідно до копії довідки Косівської міської ради, ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована та проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с.12).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по день смерті в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . В житловому будинку на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала сама.
Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений в Снідавській сільській раді, Косівського району 08.10.2006 року, і зареєстрований в реєстрі за №38. Спадкова справа в реєстрі після смерті ОСОБА_2 не відкривалася. Інших спадкоємців немає.
Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує ту обставину, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 і пропустив строк з поважних причин, оскільки дійсно на території України триває повномасштабна війна внаслідок збройної агресії російської федерації. Селище Макарів Київської області, дійсно перебувало під повномасштабними обстрілами, а відтак, викладені позивачем причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини є поважними і сумніву у суду не викликають.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (78643, с. Річка, Косівського району Івано-Франківської області)додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в три місяці, з моменту набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2023 року.
Суддя Ю. С. Кіцула