Справа № 344/23034/23
Провадження № 1-кс/344/8908/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000658 від 09.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В С Т А Н О В И ЛА :
05.12.2023 до слідчого судді Івано-Франківського міського суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 09.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000658, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без використання електронних засобів контролю, до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що старший лейтенант ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із військовим, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого і військового, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом усунення перешкод, а саме 08.06.2023 у разі телефонного дзвінка інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , забезпечував його блокування, чим посприяв незаконному переправленню 08.06.2023 о 02 год. 37 хв ОСОБА_7 через державний кордон України, за що отримав від військового, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження, грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становлять 3656,86 грн.
Він же, діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб із військовим, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого і військового, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом усунення перешкод, а саме 23.06.2023 близько 23 год. 20 хв., під час телефонного дзвінка інспектора відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , не відповів на телефонний дзвінок, чим посприяв 24.06.2023 о 00 год. 00 хв незаконному переправленню ОСОБА_9 через державний кордон України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сокаль Сокальськівського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимому, який з 15.03.2022 проходить військову службу на посаді офіцера відділення рекрутингу та комплектування в ІНФОРМАЦІЯ_7 , військове звання - старший лейтенант повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усуненням перешкод, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання згідно санкції статті - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуку, протоколах допитів свідків, протоколах огляду речей і документів, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: пунктом 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; пунктом 3 - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі їх повні анкетні дані та шляхом вмовлянь, погроз він зможе вплинути на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи викладене сторона обвинувачення ввжає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
До органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків у відповідності до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. У зв'язку з цим вважаю, що підстав для застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не має. Окрім цього, вказаний запобіжний захід недостатній для запобігання зазначеним ризикам.
Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а у даному випадку вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти таким ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив клопотання задоволити. Вказав, що саме цілодобовий домашній арешт здатен забігти зазначеним у клопотанні ризикам.
Захисник заперечила щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Просила врахувати те, що з 25.07.2023 ОСОБА_4 перебував на лікуванні в закладі психічного здоров'я. На день вручення повідомлення про підозру знаходився на стаціонарному лікуванні у Львівській ОКПЛ. ОСОБА_4 без реєстрації проживає з дружиною, її батьками та братом у м. Болехів, позитивно характеризується. ОСОБА_4 постійно потребує супроводу, такий здійснюється як дружиною, так і його матір'ю почергово. При цьому, матір ОСОБА_4 проживає у м. Львові. Підзахисний і наділ потребує медичної допомоги, в тому числі така може носити і невідкладний характер. Цілодобовий домашній арешт буде перешкоджати можливості своєчасно отримувати такому медичну допомогу.
Зазначила, що слідчим та прокурором не доведено достатніх підстав для застосування відносно ОСОБА_4 даного запобіжного заходу та не доведено неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків на які вони посилаються. Просила частково задоволити клопотання, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення інтересів особи з метою подальшого його лікування.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000658 від 09.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
24 листопада 2023 року ОСОБА_4 в порядку ст.278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, а саме те, що він підозрюється у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усуненням перешкод, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протоколи за результатами проведення НСРД від 11.07.2023, 15.06.2023, 26.06.2023, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.06.2023, протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 23.06.2023, протокол огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчинення злочину від 23.06.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 08.06.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.06.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.06.2023, протоколи обшуку від 24.06.2023, протокол огляду речей і документів від 18.07.2023, протоколи огляду документів від 08.06.2023, 30.06.2023, 09.08.2023, 26.09.2023, протоколи огляду предметів від 25.06.2023, 21.07.2023, протоколи огляду речей від 18.07.2023.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Так, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні знайшли підтвердження ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме : можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі їх повні анкетні дані та шляхом вмовлянь, погроз він зможе вплинути на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, раніше не судимий, зокрема, те що ОСОБА_4 з вищою освітою, одружений, на даний час військову службу не проходить, відсутність офіційного джерела доходу, має постійне місце проживання.
Відповідно до довідки №537/021-29/23, виданої 24.11.2023 виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає за адресою : АДРЕСА_2 , а фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з характеристики №538/021-29/23, виданої 24.11.2023 виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання.
Як вбачається із свідоцтва про хворобу №910/3, затвердженого 20.10.2023 військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, ОСОБА_4 встановлено діагноз: "Тяжкий депресивний епізод без психотичних симптомів. Мігрень з аурою з частими нападами", останній не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Має потребу в одному супроводжуючому.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11579, виданої 25.10.2023 ВМКЦ ЗР , ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.09.2023 до 25.10.2023, основне захворювання - тяжкий депресивний епізод без психотичних симптомів. 04.10.2023 представлений на ВЛК та на підставі статті 17а графи ІІІ Розкладу хвороб - не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Рекомедовано спостереження у психіатра за місцем проживання.
Згідно з довідки №2084/01419, виданої 22.11.2023 КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР "ЛОКПЛ" з 20.11.2023 по даний час ( 22.11.2023).
Також, як вбачається з епікризу виписаного, виданого КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні з 20.11.2023 до 29.11.2023, виписаний з поліпшенням у супроводі рідних, рекомендовано тривалий амбулаторний прийом підтримуючого лікування під спостереженням психіатра за місцем проживання, психологічний супровід.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання не можливо застосувати, так як даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та м'яким характером цього запобіжного заходу.
Відтак, на підставі наведених вище фактичних даних, що наведені стороною обвинувачення, встановлені обставини, що стосуються також особи підозрюваного є переконливими та вагомими, щоб знизити встановлений ризик до малоймовірності. Разом з тим, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_4 та те, що останньому рекомендовано тривалий амбулаторний прийом підтримуючого лікування під спостереженням психіатра за місцем проживання, та психологічним супроводом, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певну пору доби - нічний час ( з 21:00 год. до 07: 00 год.) на даному етапі судового розгляду є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства та не позбавить його усталеного способу життя (лікування).
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, слід зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки: не відлучатись із місця свого проживання за адресою : АДРЕСА_2 із 21:00 год. по 07:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з усіма свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. Відтак, строк на який слід застосувати домашній арешт разом з обов'язками визначити до 24.01.2024.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 186, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 24 січня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- не відлучатись із місця свого проживання за адресою : АДРЕСА_2 із 21:00 год. по 07:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з усіма свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 до 24 січня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Роз'яснити підозрюваному, що:
- у випадку необхідності залишити житло він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала діє до 24 січня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 06 грудня 2023 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1