Справа № 282/1071/23
Провадження № 2-о/282/30/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Носача В.М.,
при секретарі судового засідання - Демчук В.І.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Любарська селищна рада, про встановлення факту спільного проживання,-
ВСТАНОВИВ:
В заяві заявниця вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Житомирського району у віці 62 роки помер ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилась спадщина, у фактичне управління якою вона вступила, оскільки з 2013 року проживала разом зі спадкодавцем однією сім'єю у садибі за вищевказаною адресою, де разом вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом та допомагали один одному.
Згідно з чинним цивільним законодавством заявниця відноситься до спадкоємців четвертої черги і являється спадкоємцем майна покійного, яке знаходиться на території Глезненського старостинського округу Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 25 липня 2023 року №231/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки наданими нотаріусу документами не підтверджується родинне споріднення спадкодавця ОСОБА_3 та спадкоємиці ОСОБА_1 .
Відомостей про наявність інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.
Саме тому, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання.
В судовому засіданні заявниця та її представник ОСОБА_2 заяву підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник заінтересованої особи, Любарської селищної ради у судове не з'явився, але надав клопотання, про розгляд справи за відсутності представника. Зазначив, що Любарська селищна рада не заперечує щодо задоволення вимоги заявника.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що вони являються сусідами ОСОБА_1 , та підтвердили, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 з 2013 року однією сім'єю, вели спільне господарство, піклувались та підтримували один одного.
Вислухавши пояснення заявниці та її представника, показання свідків, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Житомирського району Житомирської області у віці 62 роки помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №187.
Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.06.2022 року №69219688 стверджується, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена спадкова справа №117/2022.
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Соляра В.М. від 25.07.2023 №231/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують родинний зв'язок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та факт їх проживання однією сім'єю не менше як п'ять років.
Довідка видана Глезненським старостинським округом Любарської селищної ради Житомирського району 07 червня 2022 року №135 вказує, що ОСОБА_1 з 2013 року і до дня смерті ОСОБА_3 постійно проживала з ним як одна сім'я, вели спільний побут та спільне господарство, мали спільні права та обов'язки. Поховання проводила самостійно.
Довідкою виданою Глезненським старостинським округом Любарської селищної ради Житомирського району 15 червня 2022 року №78 ОСОБА_1 , стверджується, що останнім місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було АДРЕСА_2 , де він проживав без реєстрації з 2013 року. Зареєстрований був в АДРЕСА_1 . До складу сім'ї входила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Статтею 1264 Цивільного кодексу України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови ПВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно постанови приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 25.07.2023 року заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують родинний зв'язок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Однак, в судовому засіданні заявником доведений факт спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 однією сім'єю не менше п'яти років.
У суду немає підстав не довіряти вказаним документам, поясненням свідків та заявника викладених у заяві, а тому суд вважає факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доведеним.
Встановивши, що факт, який просить встановити заявник має для нього юридичне значення, а також давши оцінку доказам, якими підтверджується вказаний факт, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, ст. 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Любарська селищна рада, про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 2013 року і до дня смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Житомирського району Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07.12.2023.
Головуючий суддя В.М. Носач