Справа № 180/2058/23
2-о/195/113/23
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
04.12.2023 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді -Скрипченка Д.М., присяжних: Грищенка І.В., Штим О.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України другий відділ у м.Марганець Нікопольського РТЦК та СП, Центр надання адміністративних послуг м.Марганець Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи безвісно відсутньою за особливих обставин,
ВСТАНОВИВ:
Заявник у справі, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області м.Марганець, безвісно відсутнім за особливих обставин.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що з 28 січня 2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в м.Марганець Дніпропетровської області.
17.05.2022 року ОСОБА_2 був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ Нікопольським ТЦК.
11 жовтня 2022 року було отримано сповіщення сім”ї №1/1725 від 11.10.2022 року про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 12.09.2022 року під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.
Відповідно до висновку службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2022 року за фактом зникнення безвісти військовослужбовця 3 відділення 3 взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , встановлено, що 12 вересня 2022 року він зник безвісти та ймовірно, загинув, знаходячись в районі виконання бойових дій та при виконанні бойового завдання військової частини НОМЕР_1 . Цей факт знайшов підтвердження у зібраних в ході службового розслідування, поясненнях військовослужбовців, його зникнення безвісти та ймовірну загибель слід вважати такими, що пов"язані із захистом Батьківщини.
З вересня 2022 року по теперішній час ОСОБА_2 безвісти відсутній, ніяких відомостей про його місце перебування немає, зв"язок відсутній.
Заявник у справі, ОСОБА_1 утримує та виховує їхнього з ОСОБА_2 неповнолітнього сина, і має право на отримання соціальної допомоги та призначення пенсії при умові визнання ОСОБА_2 померлим чи безвісно відсутнім.
Про місце перебування ОСОБА_2 немає відомостей більше року, цей факт підтверджується сповіщенням сім"ї №1/1725 та службовим розслідуванням за фактом зникнення безвісти військовослужбовця 3 відділення 3 взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 від 24.11.2022 р.
Тому заявник вимушена звернутися до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім за особливих обставин, для ефективного захисту прав і обов'язків свого неповнолітнього сина.
Ухвалою судді від 22.11.2023 було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Заявник у справі, ОСОБА_1 надала суду заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить заяву задовольнити з підстав наведених у ній, та на підставі зібраних у справі доказів.
Представник другого відділу у м.Марганець Нікопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центр надання адміністративних послуг м.Марганець виконавчого комітету Марганецької міської ради) не з'явився, подавши до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, крім того, просить розглянути справу за їхньої відсутності, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності ; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ч.7 ст.294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 з 28 січня 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Від даного шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в м.Марганець Дніпропетровської області.
31.01.2020 року заявник у справі, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
17.05.2022 року ОСОБА_2 був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ Нікопольським ТЦК.
11 жовтня 2022 року було отримано сповіщення сім”ї №1/1725 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 12.09.2022 року, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.
Відповідно до висновку службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2022 року за фактом зникнення безвісти військовослужбовця 3 відділення 3 взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 встановлено, що 12 вересня 2022 року він зник безвісти та ймовірно, загинув, знаходячись в районі виконання бонових дій та при виконанні бойового завдання військової частини НОМЕР_1 . Цей факт знайшов підтвердження у зібраних в ході службового розслідування, поясненнях військовослужбовців, його зникнення безвісти та ймовірну загибель слід вважати такими, що пов"язані з захистом Батьківщини.
З вересня 2022 року по теперішній час ОСОБА_2 безвісти відсутній, ніяких відомостей про його місце перебування немає, зв"язок відсутній.
Заявник у справі, ОСОБА_1 утримує та виховує їхнього з ОСОБА_2 неповнолітнього сина, і має право на отримання соціальної допомоги та призначення пенсії при умові визнання ОСОБА_2 померлим чи безвісно відсутнім.
Про місце перебування ОСОБА_2 немає відомостей більше року, цей факт підтверджується сповіщенням сім"ї №1/1725 та службовим розслідуванням за фактом зникнення безвісти військовослужбовця 3 відділення 3 взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 від 24.11.2022 р.
Згідно ч.1ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 225/882/17, провадження № 61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст.43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження № 61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).
З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім за особливих обставин, заявниці необхідно для ефективного захисту прав та обов”язків свого неповнолітнього сина.
Крім того, згідно з вимогами ст.24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» поранення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 сталося під час проходження служби за мобілізаційним призовом в Збройних Силах України та пов'язана з виконанням військового обов'язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця 3 відділення 3 взводу роти охорони ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 було встановлено, що 12 вересня 2022 року під час штурму позицій РОП “Чарлі” , біля с.Піски Донецької області, від мінометного обстрілу з ворожих позицій та наступу піхоти противника, був поранений та безвісти зник солдат ОСОБА_2 .
Згідно з пояснень головного сержанта роти охорони НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час мінометного обстрілу з ворожих позицій та наступу піхоти противника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був смертельно поранений, неподалік нього зірвався снаряд. Через захоплення позиції, сильні обстріли, забрати тіло ОСОБА_2 , не вдалося.
Смертельне поранення військовослужбовцем отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
На даний час місце знаходження військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 невідоме.
Визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім за особливих обставин, заявниці необхідно для ефективного захисту прав та обов”язків свого неповнолітнього сина.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявниці та наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім за особливих обставин, оскільки факт зникнення останнього та відсутність відомостей про його місцезнаходження з 12.09.2022 року підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, оскільки проведеними пошуковими заходами, а також в ході проведення службового розслідування, не вдалося встановити місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12 вересня 2022 року, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-13,17,18,76-82,89,133,141,242,258,259, 263-265, 268,272,273,305-308,354 ЦПК України, ст.43 ЦК України , суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України другий відділ у м.Марганець Нікопольського РТЦК та СП, Центр надання адміністративних послуг м.Марганець Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи безвісно відсутньою за особливих обставин, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганець Дніпропетровської області, безвісно відсутнім за особливих обставин.
Роз'яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або одержання відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Суддя: Д. М. Скрипченко