Справа № 183/2/23
№ 2/183/1752/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д. І.,
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії,-
ВСТАНОВИВ:
29 грудня 2022 року Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що в Новомосковському РЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , споживачами якого є відповідачі: 1) ОСОБА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстрованого 16.11.2001 року на товарній біржі «Новомосковська» та 25.04.2002 року зареєстровано в БТІ за р.№ 147; 2) ОСОБА_2 , який проживає за вказаною адресою.
01 вересня 2022 року представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було здійснено перевірку дотримання споживачами вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії за даною адресою.
Під час проведення перевірки виявлено порушення пп. 6 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виразилось у самовільному підключенні електроустановок, електропроводки до електричної мережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку, а саме: самовільне підключення виконано дротом алюміній 10 мм2 від ввідного кабелю СІП 2х16 до струмоприймачів, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. При включеному навантаженні імпульси лічильника відсутні, покази лічильника не змінюються, спожита електроенергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.
За фактом виявленого порушення представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в присутності споживача, тобто відповідача ОСОБА_2 було складено Акт про порушення № 002360 від 01 вересня 2022 року, який останній підписав без зауважень та вказав, що порушення мало місце, другий примірник акту отримав. Про дату засідання комісії з розгляду даного акту про порушення споживачі були повідомлені.
Відповідно до протоколу засідання комісії № 34/5 від 11 жовтня 2022 року з розгляду зазначеного акту комісією було прийнято рішення про здійснення нарахувань вартості необлікованої електричної енергії.
Розмір відшкодувань збитків вартості необлікованої електричної енергії за період з 01.03.2022 року по 01.09.2022 року склав 84 718,73 грн. за 17 486 кВт/год. На засіданні комісії споживач та власник житлового будинку, тобто відповідач ОСОБА_1 була присутня, копію протоколу та розрахунок кількості необлікованої електроенергії отримала. При цьому, будь-яких пояснень та заперечень з приводу розкрадання електроенергії на засіданні не надала.
Позивач 08 листопада 2022 року за вих.№ 45/22 та № 46/22 направив на адресу відповідачів досудову претензію про сплату коштів за необліковану електричну енергію на суму 84 718,73 грн., однак вимоги позивача останніми проігноровані.
У зв'язку з чим, у позовній заяві Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить стягнути солідарно з відповідачів вартість спожитої необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 84 718,73 грн., а також пропорційно судові витрати в розмірі 12 481,00 грн., з яких: судовий збір в сумі 2 481,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 28 квітня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, в судове засідання не з'явилися, згідно опублікованого 09.08.2023 року оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,причин неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавали.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що в Новомосковському РЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , споживачами якого є відповідачі: 1) ОСОБА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстрованого 16.11.2001 року на товарній біржі «Новомосковська» та 25.04.2002 року зареєстровано в БТІ за р.№ 147; 2) ОСОБА_2 , який проживає за вказаною адресою.
01 вересня 2022 року представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було здійснено перевірку дотримання споживачами вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії за даною адресою.
Під час проведення перевірки виявлено порушення пп. 6 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виразилось у самовільному підключенні електроустановок, електропроводки до електричної мережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку, а саме: самовільне підключення виконано дротом алюміній 10 мм2 від ввідного кабелю СІП 2х16 до струмоприймачів, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. При включеному навантаженні імпульси лічильника відсутні, покази лічильника не змінюються, спожита електроенергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.
За фактом виявленого порушення представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в присутності споживача ОСОБА_2 було складено Акт про порушення № 002360 від 01 вересня 2022 року, який останній підписав без зауважень та вказав, що порушення мало місце, другий примірник акту отримав. Про дату засідання комісії з розгляду даного акту про порушення споживачі були повідомлені.
Відповідно до протоколу засідання комісії № 34/5 від 11 жовтня 2022 року з розгляду зазначеного акту комісією було прийнято рішення про здійснення нарахувань вартості необлікованої електричної енергії.
Розмір відшкодувань збитків вартості необлікованої електричної енергії за період з 01.03.2022 року по 01.09.2022 року склав 84 718,73 грн. за 17 486 кВт/год.
На засіданні комісії споживач та власник житлового будинку ОСОБА_1 була присутня, копію протоколу та розрахунок кількості необлікованої електроенергії отримала. При цьому, будь-яких пояснень та заперечень з приводу розкрадання електроенергії на засіданні не надала.
Нарахування по акту про порушення № 002360 від 01.09.2022 року виконано відповідно до вимог п. 8.4.2 ПРРЕЕ(Правила роздрібного ринку електричної енергії), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу у разі виявлення порушень, зокрема, що визначено пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
8.4.13 ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави: W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., де P с.п. - це потужність самовільного підключення (кВт), в даному випадку потужність обчислена виходячи із максимального струму перерізу дроту алюміній 4 мм2= 32 А (P с.п. = 32 А х 0,22 х 0,9 = 6,336) та t вик.с.п- це час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу). При цьому, час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год. А тому, W доб.с.п. = 6,336 х 8 год. = 50,68 кВт/добу.
Згідно з пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Отже, період розрахунку складає з 01.03.2022 року по 01.09.2022 року (день складання акту про порушення), тобто за 184 дні.
Позивач 08 листопада 2022 року за вих.№ 45/22 та № 46/22 направив на адресу відповідачів досудову претензію про сплату коштів за необліковану електричну енергію на суму 84 718,73 грн., проте на теперішній час нарахований розмір вартості необлікованої електричної енергії в зазначеній сумі відповідачами не сплачений.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до п.п. 1.1.1. п. 1.1. Розділу І ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п.п. 1.1.2. п. 1.1. Розділу І ПРРЕЕ, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. Розділу ІІ ПРРЕЕ, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
За умовами п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Правовідносини на час виникнення спору між сторонами із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
19 квітня 2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до підпунктів 5, 6, 10 п. 5.5.5 яких споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Правові засади здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії врегульовані главою 8.4 ПРРЕЕ.
Згідно з п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ та/або виявлення фактів без облікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог глави 8.4 ПРРЕЕ.
Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Як зазначалося вище, Акт про порушення № 0022360 від 01 вересня 2022року було складено у присутності відповідача ОСОБА_2 , який останній підписав без зауважень та вказав, що порушення мало місце, другий примірник акту отримав. Про дату засідання комісії з розгляду даного акту про порушення споживачі були повідомлені.
Пунктом 8.4.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, в тому числі, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Суд дійшов висновку про те, що Акт про порушення № 002360 від 01 вересня 2022 року складений у присутності споживача ОСОБА_2 містить вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії, отже, відповідає вищенаведеним критеріям.
Надані позивачем на підтвердження факту порушення відповідачами пп. 6 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії вищенаведені докази узгоджуються між собою, достовірно підтверджують факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережіоператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відповідачі, кожен окремо, жодним чином не спростували доводи позивача, у зв'язку з чим суд приймає рішення на підставі наявних в справі документів, зважаючи на те, що на даний час вартість необлікованої електроенергії не відшкодована, а тому вона повинна бути солідарно стягнута з відповідачів в примусовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить стягнути солідарно заборгованість за використану необліковану електричну енергію в сумі 84 718,73 грн.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
У позові АТ«ДТЕК Дніпровські електромережі» навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2 481,00 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Згідно до приписів ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
В той же час, у своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (пункт 35 цієї постанови). Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа (п. 36 постанови). Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, а тому останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 37 даної постанови).
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує позицію Об'єднаної Палати КГС ВС, викладену в постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд дотримується позиції у постановах КГС ВС від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, згідно яких у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Для підтвердження наведеної позиції Верховний Суд звертається до критеріїв, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови КГС ВС від 27.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 12.11.2020 у справі № 910/3233/18).
Згідно приписів ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу судових рішень Верховного Суду, сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова КГС ВС від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).
Зокрема з аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18) слідує, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
В той же час суд зауважує, що відповідачами не було здійснено жодних дій на подання відповідних заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну допомогу.
Верховний Суд звертає увагу (постанова КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) та у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На виконання приписів ст. 137, 141 ЦПК України стороною позивача на підтвердження АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» витрат на правову допомогу надано наступні докази: договір № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021 року, укладений між позивачем АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та Адвокатським об'єднанням «Перший радник»; додаткові угоди № 4 від 27.04.2021 року, № 20 від 31.12.2021 року, № 32 від 31.12.2022 року до Договору про надання юридичних послуг № 210-ДЕ від 08.01.2021 року; акт № 166 від 29.05.2023 року наданих послуг за період з 29.12.2022 року по 29.05.2023 року, згідно до п. 1 якого вбачається, що позивачу адвокатським об'єднанням за вказаний період було надано професійну допомогу в рамках судової справи № 183/2/23 за позовом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 84 718,73 грн, а також судового збору в сумі 2 481,00 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн., з детальним в розрізі послуг, задіяних адвокатів, витраченого часу, погодинної ставки наданих адвокатами послуг по цій справі, а саме: 1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів - 2 000,00 грн. за 5 год.; 2) підготовка та систематизація доказової бази, запит документів, роздруківка письмових документів, складання копій, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта - 2 000,00 грн. за 4 год.; 3) надання консультацій внутрішньому замовнику щодо перспективи розгляду даної справи в сумі в частині звітності за місяць та квартал 2023 року - 1 000,00 грн. за 4 год.; 4) складання позовної заяви, підг7отовка клопотання про виклик свідків, письмових пояснень, фото доказів та участь у судових засіданнях - 4 000,00 грн. за 5 год.; 5) прибуття до суду для подачі процесуальних документів, відправка доказів відповідачам з додатками поштою - 500,00 грн. за 5 год.; 6) підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та акту надання послуг - 500,00 грн. за 1 год.
Також матеріали справи містять свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Замковою І.А. та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
Приписами п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Так, п. 4.6 Додаткової угоди № 4 від 27.04.2021 року до Договору про надання правничої допомоги передбачено, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) відповідно на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
За таких обставин, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджується актом наданих послуг № 166 від 29.05.2023 року та підлягає сплаті впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, для розподілу витрат на правничу допомогу достатнім є підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, а тому безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов'язковою, оскільки умовами договору сторони чітко узгодили, що оплата за надані послуги здійснюється впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Дана правова позиція викладено в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду України від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
У зв'язку з наведеним та враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з боку відповідачів не подано заперечень з приводу заявлених витрат на правову допомогу, при цьому суд за власною ініціативою не має права зменшувати витрати на правничу допомогу, приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн., а тому з відповідачів пропорційно на користь позивача належить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн., з кожного.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн., а тому з відповідачів на користь позивача належить стягнути пропорційно суму сплаченого судового збору в розмірі по 1 240,50 грн., з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 84 718,73 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн. 73 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судові витрати у розмірі 6 240,50 грн. (шість тисяч двісті сорок грн. 50 коп.), з яких: 1 240,50 грн. - судовий збір та 5 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судові витрати у розмірі 6 240,50 грн. (шість тисяч двісті сорок грн. 50 коп.), з яких: 1 240,50 грн. - судовий збір та 5 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.
Учасники справи:
- позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», код ЄДРПОУ 23359034, місцезнаходження юридичної особи: 49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне рішення суду складено 06 листопада 2023 року.
Суддя Д. І. Городецький