Справа № 182/6125/20
Провадження № 2-п/0182/28/2023
УХВАЛА
Іменем України
07.12.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом від 10 серпня 2010 року в розмірі 65 131 грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 324 грн. 26 коп.
28 листопада 2023 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року, оскільки вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного. Так, про вищевказане заочне рішення вона дізналася в листопаді 2023 року з додатку «Дія». Однак, вона про розгляд справи повідомлена не була та про ухвалене рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року відомо їй також не було. Ознайомившись з повним текстом заочного рішення та матеріалами справи, вважає, що, у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні, вона була позбавлена можливості захищати свої права і інтереси та надати докази, які мають істотне значення для вирішення справи, а також обґрунтування, які б могли спростувати позовні вимоги та вплинути на рішення суду. При цьому, вказує, що пред?явлені позовні вимоги вона не визнає з підстав ст.526, 626, 628, 633, 638, 1054 ЦК України та зазначає, що кредитний договір укладається лише в письмовій формі та у разі недодержання письмової форми він визнається нікчемним. Разом з цим, банк вказує, що було підписано анкету-заяву, якою в свою чергу не передбачається погашення банківських послуг, штрафів, пені та відсотків, а тому нарахування цих коштів та цих платежів є безпідставним. Окрім цього, банк в позовній заяві посилається на умови та правила банківських послуг та тарифів, які, на йому думку, є складовою частиною кредитного договору. Однак, вважає, що матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці умови та правила, в момент підписання анкети-заяви, діяли. Тобто, враховуючи вищевикладене, вважає, що під час підписання анкети-заяви відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмову вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, що, в даному випадку, свідчить про те, що рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року підлягає скасуванню та перегляду.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявниці про скасування заочного рішення не обґрунтовані, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалами справи доказами.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як встановлено судом, 27 жовтня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.1-2). Згідно із вимогами ч.6 ст.187 ЦПК України, 27 жовтня 2020 року суд звернувся до адресно-довідкового підрозділі ГУ ДМС в Дніпропетровській області з запитом стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів по справі. Згідно отриманої відповіді на запит суду від 12 листопада 2020 року, місцем реєстрації та проживання відповідача є адреса, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.104). Крім цього, в матеріалах справи міститься копії паспорту відповідачки, відмітка про місце реєстрацію якої, також співпадає з адресою, яка зазначена в позовній заяві (а.с.11). Тому, Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2020 року по даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відповідачці було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову(а.с.105-106). Відповідачка про розгляд справи була повідомлена належним чином, однак, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, не скористалась. Тому, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Таким чином, заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» були задоволенні частково та стягнуто з відповідачки заборгованість в розмірі 65 131 грн. 35 коп. При цьому, судом при ухваленні вищевказаного рішення повно та всебічно було досліджено докази у справі та стягнуто лише суму боргу за тілом кредиту, а вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками та пенею були залишені без задоволення, тому посилання заявниці в заяві про перегляд заочного рішення на обставини щодо стягнення пені та штрафних санкції є безпідставними.
Що стосується посилань заявниці на ту обставину, що вона є такою особою, яка належним чином не повідомлена про розгляд справи, то суд до уваги дане твердження не приймає, виходячи з вищевикладеного. А також вважає за необхідне зазначити, що, виходячи із вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України та ч.8 ст.128 ЦПК України, згідно з якими судові повістки надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку; днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Матеріалами справи підтверджено, що на час ухвалення заочного рішення судові повістки про виклик із зазначенням місця, дати та часу розгляду справи направлялись за адресою місця реєстрації, яка зазначена в позовній заяві, у відповідності до адресної довідки, а також адреси місця реєстрації, яка зазначена в паспорту громадянина України, що, в даному випадку, є ідентичними адресами.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин: поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Тобто, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним було вжито усіх можливих та передбачених процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду даної цивільної справи по суті і перешкоди для заочного розгляду справи були відсутні. Всі доводи заявниці щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях. Заявницею не повідомлено суду істотних обставин, які мають значення для вірного вирішення справи. Тобто, фактично заява про перегляд заочного рішення зводиться до того, що заявниця зі змістом рішення не згодна, а тому обґрунтування заявниці судом до уваги не беруться і не вважаються підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Встановлення факту правильного чи неправильного застосування судом першої інстанції матеріальних чи процесуальних норм при вирішенні справи належить до компетенції судів апеляційної інстанції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що всі посилання в заяві про скасування заочного рішення фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення від 06 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.280, 288, Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал