ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
Справа № 210/6488/23
Провадження № 1-кп/210/828/23
06 грудня 2023 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 01 листопада 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041230002270 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 листопада 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230002270 за обвинуваченням ОСОБА_4 .
01 листопада 2023 року приблизно о 17 годині 25 хвилин, в темний час доби, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Героїв АТО зі сторони вул. Рокосовського, де на регульованому світлофором перехресті здійснював маневр повороту на право в напрямку вул. Костенка в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області на зелений сигнал світлофору.
В цей же час, попереду автомобіля «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по регульованому світлофором пішохідному переходу на зелене світло світлофору по вул. Костенка, справа наліво відносно руху автомобіля, рухалася пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, у ході подальшого руху, здійснюючи маневр правого повороту, ОСОБА_4 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не впевнився в безпечності свого маневру, маючи технічною можливістю запобігти зіткненню, вчасно не зменшив швидкість,чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б, д, та п. 16.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
«1.5. Дії … учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку … для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
«2.3 б. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;
… д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
«16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.»
Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді синців по зовнішньо-задній поверхні правого ліктьового суглобу з розповсюдженням на верхню третину передпліччя, по заднє-пахвовій лінії ліворуч на рівні 5-7 ребер, по задній поверхні верхньої третини правого стегна, по переднє-зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, перелому основи 5 плесневої кістки із задовільним стоянням уламків, які згідно висновку експерта № 1784 від 07.11.2023 року за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби. П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Між порушенням ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , є прямий причинний зв'язок.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений у судовому засіданні просив звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою, збитки потерпілій відшкодував.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні надала до суду клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням із обвинуваченим, який відшкодував збитки, претензії до обвинуваченого відсутні.
Прокурор просив задовольнити клопотання потерпілої та обвинуваченого.
Заслухавши учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що клопотання потерпілої та обвинуваченого слід задовольнити виходячи з наступного.
Досудовим розслідуванням дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вивчивши клопотання потерпілого та обвинуваченого про звільнення обвинуваченогоОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою, з'ясувавши думку прокурора, який вважає клопотання обґрунтованими, маючими відповідну правову підставу та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Потерпіла повідомила, що примирилася з обвинуваченим, збитки відшкодовані. Пояснила, що претензій в частині відшкодування шкоди до обвинуваченого не має.
Обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та відшкодував завдану шкоду потерпілій і вони досягли примирення.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 8 ст.284 КПК України закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Так, потерпіла та обвинувачений за ч.1 ст. 286 КК України подали суду письмові клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , звільнення останнього від кримінальної відповідальності, обвинуваченому роз'яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ст.46 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, вчинив інкримінований йому необережний злочин (ч.1ст.286 КК України) вперше, який згідно ст.12 КК України - є нетяжким злочином, звернувся до суду із клопотанням та дав згоду на закриття кримінального провадження, вказуючи на розуміння наслідків цього закриття. Судом було з'ясовано, відповідно до вимог ч.2 ст. 288 КПК України, думку потерпілої ОСОБА_5 , яка також подала клопотання про закриття кримінального провадження, вважає за необхідне задовольнити заявлені потерпілим та обвинуваченим клопотання у зв'язку з наявністю підстав й можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, думку прокурора щодо необхідності задоволення клопотання та відсутності будь-яких перешкод для цього, суд вважає за можливе клопотання задовольнити, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності керуючись ст. 12 КК України та на підставі ст. 46 КК України, в порядку ст. ст. 284-288 КПК України, із закриттям даного кримінального провадження щодо нього.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Долю речових доказів суд визначає з урахуванням ст. 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.11.2023 року по справі в даному кримінальному провадженні накладений арешт на автомобіль «Ford Transit», білого кольору, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.08.2008 року є ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони власнику, іншим уповноваженим власником особам - відчуження, розпорядження та користування майном.
Частиною 4 ст. 174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України ).
За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати арешт з транспортного засобу «Ford Transit», білого кольору, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.08.2008 року є ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 46, 286 КК України, ст. ст. 285,284 288 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_5 на підставі статті 46 КК України.
Кримінальне провадження за № 12023041230002270 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 286 КК України - закрити у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Запобіжний захід - не застосовувався.
Скасувати арешт автомобіля «Ford Transit», білого кольору, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.08.2008 року є ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.11.2023 року (справа № 216/7326/23, провадження № 1-кс/216/2897/23).
Речові докази:
- автомобіль «Ford Transit», білого кольору, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.08.2008 року є ОСОБА_6 - який згідно розписки повернутий ОСОБА_6 - залишити у володінні останнього за належністю;
- DVD-R диск об'ємом 4.7 Gb з відеозаписом моменту ДТП, яка мала місце 11.01.2023 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023041230002270;
- DVD-R диск об'ємом 4.7 Gb з відеозаписом моменту ДТП, яка мала місце 11.01.2023 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023041230002270.
Матеріали кримінального провадження № 12023041230002270, зберігати у судовій справі № 210/6488/23, провадження № 1-кп/210/828/23.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 грудня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1