Справа № 168/970/23
Провадження № 2/168/313/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 06.05.2019 р., відповідно до якого вказаний житловий будинок заповіла позивачам у справі. Вказуючи, що вони у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері, однак нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просять визнати за ними право власності в рівних частках (по 1/2) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник адвокат Філончук Н.В. у підготовче засідання не з'явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачів, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8 на звороті). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1937 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , у якому вона проживала. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 9, 13).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Мизівською сільською радою Старовижівського району Волинської області 06.05.2009 р., відповідно до якого все належне майно, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , заповіла своїм дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 9 на звороті).
Встановлено, що позивачі у справі є дітьми спадкодавця, що підтверджується свідоцтвами про їхнє народження (а.с. 12, 12 на звороті).
Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 11).
ОСОБА_3 до дня смерті проживала разом із синами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 06.05.2009 р., не змінено і не відмінено (а.с. 13), зокрема в частині порядку спадкування житлового будинку.
Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, немає.
З огляду на вказане, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як діти спадкодавця, є єдиними спадкоємцями за заповітом, які у встановленому законом порядку та строки не відмовилися від спадщини та прийняли її після смерті матері ОСОБА_3 .
Відповідно до листа Ковельської державної нотаріальної контори від 30.10.2023 р. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а.с. 14).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 408/2023 щодо майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 37-46), з яких також видно, що, окрім позивачів, ніхто із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину за законом на інше нерухоме майно спадкодавця видано позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивачі можу лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачами право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: пл. Миру, 3, смт. Стара Вижівка, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.
Повний текст рішення складено 07.12.2023 р.
Суддя О. Й. Хаврона