Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Справа№200/5304/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 , що поданий адвокатом Посвалюк Вікторією Володимирівною, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття участі у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області за періоди з 24.02.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття участі у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області за періоди з 24.02.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у період з 08.01.2019 по 18.06.2023 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та починаючи з 24.02.2022 по 18.06.2023 приймав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення таких заходів, виконуючі відповідні заходи з оборони та перебуваючи на бойових чергуваннях, а саме в період з 14.09.2021 по серпень 2022 здійснював заходи з оборони у місті Мар'їнка Донецької області, з вересня 2022 року по грудень 2022 року у місті Бахмут Донецької області, з січня 2023 року по 18 червня 2023 року у м. Сіверськ Донецької області. Проте, виплата додаткової грошової винагороди протиправно здійснювалася частково.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що виплата додаткової винагороди (та її розмір), встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не має постійного характеру та залежить від деяких факторів, зокрема: наявності/відсутності/продовження в Україні правового режиму воєнного стану; розмір винагороди (30 000 грн., 50 000 грн. 100 000. грн.) не є сталою величиною та визначається в залежності від того, чи беруть військовослужбовці безпосередню участь в бойових діях, та тривалості такої участі; виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідач вказав, що отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. військовослужбовець має приймати участь у бойових діях, або у діях, що забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. Сам факт перебування військовослужбовця (у складі військової частини) в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною, включеної до складу діючих угрупувань військ оборони держави (зокрема до оперативно-тактичні угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Донецьк», «Лиман») не є єдиною умовою виплати додаткової винагороди у максимальному розмірі.
Відповідач зазначив, що позивачу нараховано та сплачено додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 в повному обсязі, пропорційно до його участі у бойових діях та відповідно до наказів командира про нарахування та виплату додаткової винагороди.
Також відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Представник позивача надав відповідь на відзив у якій стосовно строку звернення до суду вказав, що письмового повідомлення про суми, нараховані або виплачені позивачу при його звільненні або будь-яких інших повідомлень відповідачем не надавалось до отримання представником позивача відзиву на позовну заяву, а отже після відкриття провадження у справі. Окрім того, грошовий атестат, який відповідач мав видати позивачу при його звільненні, виданий не був, а був долучений до матеріалів його особової справи, яка направлена до Краматорського РТЦК та СП 10.07.2023 та отриманий позивачем на адвокатський запит 20.08.2023.
Також позивач вважає, що з врахуванням наявної довідки про безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони від 01.07.2023 № 2430 за весь спірний період часу, тільки одні витяги з наказів командування відповідача не можуть бути підтвердженням правильності нарахування та здійснення виплат позивачу додаткової винагороди
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 29.11.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії у справі №200/5304/23 роз'єднано та виділено у самостійне провадження окремі позовні вимоги.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ІD-паспорта № НОМЕР_2 від 07.08.2018 та довідкою про реєстрацію місця проживання. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 25.09.2019.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2019 № 8 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків з 08.01.2019: солдата ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 сержанта ОСОБА_1 , сержанта з матеріального забезпечення 3 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.06.2023 №136-РС у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав. З 18.06.2023 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2023 № 4743 (м. Бахмут) позивач в період з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
При цьому, згідно з копіями витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 та додатків до них:
від 16.03.2022 №228 ОСОБА_1 у період 24.02.2022 по 28.02.2022 перебував у бойових чергуваннях - 0, в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення ООС - 23; наказом від 21.03.2022 №272 ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 - 5357,14 грн. (за 5 днів із розрахунку 30000 грн.);
від 01.04.2022 №500 позивачу нарахована винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 100 000 грн. (за 28 днів із розрахунку 100000 грн.) та 30000 грн. (за 3 дні із розрахунку 30000). Згідно з карткою особового рахунку позивачу виплачено додаткової винагороди 90322,58 грн. та 2903,23 грн.;
від 02.05.2022 №777 позивачу нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 30 000 грн. (за 30 днів із розрахунку 30000);
від 02.06.2022 №1271 - за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 58 064,52 грн. (за 18 днів із розрахунку 100000 грн.) та 12580,65 грн. (за 13 днів із розрахунку 30000 грн.);
від 03.07.2022 №1603 позивачу нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 - 50000 грн. (за 15 днів із розрахунку 100000 грн.) та 15000 грн. (за 15 днів із розрахунку 30000 грн.);
від 01.08.2022 №1834 позивачу нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 38709,70 грн. (за 12 днів із розрахунку 100000 грн.) та 18387,10 грн. (за 19 днів із розрахунку 30000 грн.);
від 01.09.2022 №2401 позивачу нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 30000 грн. (за 31 день із розрахунку 30000 грн.);
від 03.10.2022 №2963 ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 30000 грн. (за 30 днів із розрахунку 30000 грн.);
від 02.11.2022 №3531 - за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 - 30000 грн. (за 31 день із розрахунку 30000 грн.);
від 02.12.2022 №4203 ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 - 20000 грн. (за 6 днів із розрахунку 100000 грн.), 24000 (за 24 дні із розрахунку 30000 грн.);
від 02.01.2023 №33 - за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 32258,06 грн. (за 10 днів із розрахунку 100000 грн.), 20322,58 грн. (за 21 день із розрахунку 30000 грн.);
від 01.02.2023 №562 - за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 32258,06 грн. (за 10 днів із розрахунку 100000 грн.), 20322,58 грн. (за 21 день із розрахунку 30000 грн.);
від 01.03.2023 №1082 ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 100000 грн. (за 28 днів із розрахунку 100000 грн.);
від 02.04.2023 №1811 позивачу нарахована та виплачена винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 100000 грн. (за 31 день із розрахунку 100000 грн.);
від 01.05.2023 №2250 - за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 - 100000 грн. (за 30 днів із розрахунку 100000 грн.);
від 01.06.2023 №2660 - за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 -30000 грн. (за 31 день із розрахунку 30000 грн.).
Вказані вище накази містять інформацію про нарахування та виплату додаткової винагороди на підставі, зокрема рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до наказу командира військової частини від 18.06.2023 №169 ОСОБА_1 нарахована винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 з розрахунку 30000 грн.
Картками особового рахунку ОСОБА_1 підтверджується виплата зазначених вище сум додаткової винагороди. При цьому в липні 2023 року (за червень 2023 року) виплачено додаткову винагороду в розмірі 18000 грн.
Не погоджуючись з невиплатою в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, до 100 000 грн. в розрахунку на місяць у період з 24 лютого 2022 року по 18 червня 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно строку звернення до суду, суд вважає зазначити про таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 1 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.
Отже, до з 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, від 03.08.2023 року у справі №280/6779/22.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Разом з тим, приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Частиною 1 статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
У Рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п'ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).
Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Отже, ураховуючи, що спірні правовідносини виникли до набуття чинності частини 1 статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, а також те, що позивач звернувся до суду протягом трьох місяців після звільнення, суд вважає, що позивачем не попущено процесуальний строк звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п. 1 «Положення про Міністерство Оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Також, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Вказана Постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.
Зі змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) суд вбачає, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень.
Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Також, відповідно до пункту 2-1 цієї ж Постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
При цьому, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, абзацами 3, 4 п. 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 р. № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Згідно Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022 р., затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
Тобто, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Так, згідно з наказами командира військової частини про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 виплачено винагороду відповідно до постанови КМУ №168 із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за березень 2022 року - 90322,58 грн. (за 28 днів), за травень 2022 року - 58064,52 грн. (за 18 днів), за червень 2022 року - 50000 грн. (за 15 днів), за липень 2022 року - 38709,70 грн. (за 12 днів), за листопада 2022 року - 20000 грн., (за 6 днів), за грудень 2022 року - 32258,06 грн. (за 10 днів), за січень 2023 року - 32258,06 грн. (за 10 днів), за лютий 2023 року - 100000 грн. (за 28 днів), за березень 2023 року - 100000 грн. (за 31 день), за квітень 2023 року - 100000 грн. (за 30 днів). У інші періоди позивачу здійснено випалу додаткової винагороди із розрахунку 30000 грн.
При цьому, накази щодо виплати додаткової винагороди містять інформацію про нарахування та виплату такої винагороди на підставі, зокрема рапортів командирів підрозділів.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що додаткова грошова винагорода в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за інші періоди служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що відповідачем пояснюється відсутністю підстав для такого нарахування.
Так, судом встановлено, що відповідно до наданих сторонами доказів та заяв по суті справи, за спірний період відсутні бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу тощо про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Суд наголошує, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями.
Позивач в якості підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. надав суду довідку ВЧ НОМЕР_1 від 06.08.2023 № 4743 щодо участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, зокрема у період з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023, що видана на підставі: наказу командира оперативно-тактичного угруповання "Схід" від 12.01.2022 № 9, наказу командира оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" від 25.07.2022 № 35, наказу командира оперативно тактичного угруповання "Лиман" від 22.07.2022 № 40/дск.
Проте, суд зазначає, що прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у весь спірний період (з 24.02.2023 по 18.06.2023) постійно виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам.
Отже, позивачем не надано жодних доказів своєї безпосередньої постійної участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини.
Таким чином, оскільки відповідачем здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за березень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень-квітень 2023 року, та судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за інші періоди, а не 100000 грн., тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством; бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв