ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
06 грудня 2023 рокуСправа №160/7241/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №160/7241/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/7241/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року в даній справі Адміністративний позов задовольнити частково:
- визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 жовтня 2022 року № Ф-2886-50/67У на суму 18276,72 грн;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. та подання заяви про забезпечення позову в розмірі 805,21 грн., що складає 1878,81 грн.
Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 10.07.2023 року.
22.06.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі 160/7241/23, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі 160/7241/23, яким відшкодувати судові витрати у справі в частині витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що на момент ухвалення рішення в даній справі питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу судом не було вирішено, тому просить суд задовольнити вимоги, викладені у заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивачка звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року у справі №160/7241/23 скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду заяви про розподіл судових витрат.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2023 року адміністративна справа №215/7241/23 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року розгляд заяви призначено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами 06.12.2023 року.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
Враховуючи наведене, оскільки рішення в даній справі було прийнято в письмовому провадженні, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі представників сторін у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 5 статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено:
- витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги №80-01/2202 від 10.08.2022 року;
- копію акта від 12.06.2023 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №80-01/2202 від 10.08.2022 року.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що від відповідача 06.12.2023 року надійшли до суду письмові заперечення проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., в яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви, у зв'язку із необгрунтованістю та неспівмірністю зазначених витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що 10.08.2022 року між позивачем (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №80-01/2202.
У п 1.1. договору №80-01/2202 від 10.08.2022 року про надання правової (правничої) допомоги зазначено, що в порядку та на умовах визначених цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику визначену цим договором правову (правничу) допомогу щодо захисту прав та інтересів замовника в судах будь-якої юрисдикції та будь-якої інстанції, з будь-яких питань, з усіма повноваженнями (в межах прав та обов'язків), що належать безпосередньо замовнику як громадянину України, без будь-яких обмежень, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. вказаного договору 4.1. за надані послуги замовник виплачує виконавцеві винагороду. Сума винагорода визначається згідно з часом, який буде витрачений Виконавцем на надання замовнику правової (правничої) допомоги. Порядок обчислення винагороди - погодинна оплата. Ціна однієї робочої (астрономічної) години Виконавця складає 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Сума винагороди виконавця визначається на підставі підписаних сторонами актів щодо обсягу наданої правової (правничої) допомоги (деталізованих), що є підставою для розрахунків між замовником та виконавцем. Зазначені акти визначають фінансові зобов'язання замовника перед виконавцем.
Згідно з п.5.1. зазначеного договору замовник здійснює оплату за цим договором у готівковій або безготівковій формі після ухвалення судом остаточного судового рішення та набрання ним законної сили.
Так, згідно з актом від 12.06.2023 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №80-01/2202 від 10.08.2022 року адвокатом були надані наступні юридичні послуги: усне консультування щодо предмету позову (зокрема, ознайомлення з фактами та документами щодо предмету позову, обговорення варіантів стратегії захисту, надання консультації щодо вимог законодавства, що стосується підстав та порядку подачі позову), складання проекту позовної заяви. Загальна кількість годин наданої правової (правничої) допомоги - 200 хвилин. Загальна вартість наданої правової (правничої) допомоги складає 5000,00 грн., із розрахунку, що вартість однієї години (астрономічної) часу складає 1500,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачка всупереч положенням статті 134 КАС України не надала, зокрема, детальний розрахунок витрат на правову допомогу в межах даної адміністративної справи, копію ордера про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я адвоката, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу, суд вважає дані витрати документально непідтвердженими та недоведеними. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 року по справі № 519/24/20 (провадження № 61-7804св23), від 08.11.2023 року по справі № 539/2673/21 (провадження № 61-9750св 23), від 01.11.2023 року по справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719 св 23).
При цьому, в договорі про надання правової (правничої) допомоги №80-01/2202 від 10.08.2022 року сторонами не було визначено фіксований розмір правничої допомоги по даній адміністративній справі.
Оскільки представником позивача не надано вищевказаних доказів та документу, що свідчить про фактичну оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем вказаних витрат, у зв'язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №160/7241/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна