ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 рокуСправа №160/23765/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 13.06.2023, а також додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за березень та квітень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 13.06.2023, а також додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за березень та квітень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2023 №8757 солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 13.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Відтак, у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), за періоди з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 13.06.2023, а також право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. в розрахунку на місяць за березень та квітень 2023 року. Водночас, довідкою від 01.08.2023 №8758 підтверджується, шо відповідні виплати за вказані період не проводились або проводились з недоплатою. Представник позивача звернувся до відповідача із відповідним адвокатським запитом, в якому просив надати відповідь про підстави ненарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. У відповіді відповідачем зазначено, що позивач позбавлений додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за частину спірних періодів. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 02.10.2023 позивачу поновлено строк звернення до суду з цим позовом та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.11.2023 від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції представник ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач визнає і підтверджує це доданою до позовної заяви копією довідки військової частини НОМЕР_1 № 8757 від 01.08.2023, що безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України він брав участь з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 30.06.2023. Зазначені обставини у цій справі не є спірними. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 412/нагд від 04.03.2023 позивачу нараховано додаткову винагороду за лютий 2023 за наступним розрахунком: за період виконання завдань, передбачених абзацом 3 пункту 2 Розділу ХХХІV Порядку №260 з 23.02.2023 по 28.02.2023 (6 днів) : (100 000 грн. : 28 днів) х 6 днів = 21 428,57 грн.; за період виконання інших завдань, передбачених пунктом 2 Розділу ХХХІV Порядку № 260 з 07.02.2023 по 22.02.2023 (16 днів) : (30 000 грн. : 28 днів) х 16 днів = 17 142,86 грн. Всього за лютий 2023 нараховано: 21 428,57 грн. + 17 142,86 грн. = 38 571,43 грн. Такі данні про розмір додаткової винагороди відповідають змісту наданої позивачем суду довідки ВЧ НОМЕР_1 № 8758 від 01.08.2023. За березень та квітень 2023 завдань, передбачених пунктом 2 Розділу ХХХІV Порядку № 260, позивач не виконував. Отже, додаткова винагорода за ці місяці йому нарахована у розмірі 0 грн., як це визначено у зазначеному нормативному акті. За травень 2023 позивач до наказу про нарахування і виплату додаткової винагороди не включався на підставі пункту 14 Розділу ХХХІV Порядку № 260 - у зв'язку з фактом виконання 20.05.2023 обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння. Зазначене правопорушення ним вчинено у травні 2023, що підтверджено висновками, викладеними у постанові Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2023 у справі №202/10193/23. За червень 2023 до наказу про нарахування і виплату додаткової винагороди не включався на підставі пункту 14 Розділу ХХХІV Порядку № 260 - у зв'язку з фактом виконання 07.06.2023 обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено змістом протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП № ДНХ-2/5309 від 08.06.2023 та постановою Київського районного суду м. Харків від 19.06.2023 у справі № 953/4826/23.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , 16.05.1991, згідно із відомостями з військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 14.12.2022 Вознесенським військовим комісаріатом Миколаївської області, проходить службу в ВЧ НОМЕР_1 .
З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 07.07.2023 №7906 випливає, що солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 07.02.2023 по 28.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у н.п. Червонопопівка Луганської області. Підстава: Укази Президента України від 24.02.2022 №69/2022, від 14.03.2022 №132/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022; витяги із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2023 №27, від 28.02.2023 №43.
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2023 №8757 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України солдат ОСОБА_1 в період з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 до 31.05.2022. з 07.06. 2023 по 13.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Підстава: витяги із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02 2023 №27, від 01.03 2022 № 43, від 08.05.2023 №92, від 31.05.2023 № 109, від 09.06.2023 №116, від 13.06.2023 №118.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2023 №8758 ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно з Постановою №168 з грудня 2022 по червень 2023 у ВЧ НОМЕР_1 складають:
- за грудень 2022: сума нарахованого грошового забезпечення - 7 415, 29 грн., сума нарахованої винагороди - 13 548,39 грн., всього нараховано - 20 963,68 грн.;
- за січень 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 19 948,70 грн., сума нарахованої винагороди - 30 000,00 грн., всього нараховано - 44 948,70 грн.;
- за лютий 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 23 406, 39 грн., сума нарахованої винагороди - 38 571,43 грн., всього нараховано - 61 977,82 грн.;
- за березень 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 23 348,58 грн., сума нарахованої винагороди - 0,00 грн., всього нараховано - 23 348,58 грн.;
- за квітень 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 23 348,58 грн., сума нарахованої винагороди - 0,00 грн., всього нараховано - 23 348,58 грн.;
- за травень 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 6 122,28 грн., сума нарахованої винагороди - 0,00 грн., всього нараховано - 6 122,28 грн.;
- за червень 2023: сума нарахованого грошового забезпечення - 6 122,28 грн., сума нарахованої винагороди - 0,00 грн., всього нараховано - 6 122,28 грн.;
Разом: сума нарахованого грошового забезпечення - 104 712,10 грн., сума нарахованої винагороди - 82 119,82 грн., всього нараховано - 186 831,92 грн.
27.06.2023 адвокат Мандрик В.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив:
1) надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою №168 військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2023 по 27.06.2023;
1.1) у разі непроведення виплат вищевказаної підвищеної додаткової грошової виплати у зв'язку з притягненням до дисциплінарної або адміністративної (кримінальної) відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 , надати копії документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення саме: матеріали службового розслідування з додатками до нього, витяг із наказу командира ВЧ про завершення службового розслідування, витяги із військової частини про притягнення до відповідальності та витяги із наказу командира ВЧ про позбавлення додаткової грошової винагороди;
2) ?надати довідку про виплачене та нараховане грошове забезпечення (доданкові виплати компенсації) ОСОБА_1 за період з 18.12.2022 по теперішній час;
3) надати довідку командира ВЧ про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії;
3.1) якщо довідки немає, то надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії;
4) надати витяги із наказу командира військової частини щодо проходження військової служби та місця перебування ОСОБА_1 в період з 18.12.2022 по теперішній час, а саме про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій, витяг із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки), витяги з наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах тощо.
Листом від 01.08.2023 №691/ВикЗПІ/372 ВЧ НОМЕР_1 повідомлено адвокату ОСОБА_2 про те, що на підставі складених тимчасовою військовою комендатурою Донецького зонального відділу ВСП м. Лиман адміністративних протоколів №ДНХ-2/3378 від 21.05.2023 та №ДНХ-2/5309 від 08.06.2023 за частиною 3 статті 172-20 КУаАП та рапортів командира підрозділу №3850/3 від 26.05.2023, №8127 від 03.07.2023 ОСОБА_1 було позбавлено додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами) та на підставі окремого доручення Міністра оброни України від 06.03.2223 №5718/з за травень та червень 2023.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, звернувся до суду із цим позовом .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2023 №734/2023 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 2 розділу XXXІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» вказаного Порядку встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 412/нагд від 04.03.2023 позивачу нараховано додаткову винагороду за лютий 2023 за наступним розрахунком:
- за період виконання завдань, передбачених абзацом 3 пунктом 2 Розділу ХХХІV Порядку № 260 з 23.02.2023 по 28.02.2023 (6 днів) : (100 000 грн. : 28 днів) х 6 днів = 21 428,57 грн.
- за період виконання інших завдань, передбачених пунктом 2 Розділу ХХХІV Порядку № 260 з 07.02.2023 по 22.02.2023 (16 днів) : (30 000 грн. : 28 днів) х 16 днів = 17 142,86 грн.
Всього за лютий 2023 нараховано додаткової винагороди: 21 428,57 грн. + 17 142,86 грн. = 38 571,43 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що за лютий 2023 позивачу правомірно нараховано додаткову винагороду у розмірі 38 571,43 грн.
З матеріалів справи випливає, що за березень та квітень 2023 завдань, передбачених пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260, позивач не виконував. Отже, додаткова винагорода за ці місяці йому правомірно не нарахована.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, вимог Порядку №260 у травні та червні 2023 року.
З приводу цього періоду суд зазначає наступне.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яким визначено загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут).
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 13 Статуту військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Статтею 241 Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Абзацом 7 статті 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
За змістом частини другої статті 45 Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2023 у справі № 202/10193/23 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 10 (десять) діб.
У постанові Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2023 у справі №202/10193/23 вказано таке: «….Посадовими особами тимчасової військової комендатури м. Лиман Донецької області 20.05.2023, з метою проведення огляду на виявлення вживання алкогольних напоїв військовослужбовцю, солдату ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння шляхом видихання повітря у спеціалізований прилад для визначення концентрації парів алкоголю в повітрі, що видихається «АлКонт U8300», на що військовослужбовець, солдат ОСОБА_1 добровільно погодився. В результаті проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу було встановлено, що військовослужбовець, солдат ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджує Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 20.05.2023 року № 0935 (Прилад № 83013305, тест № 00000504 від 20.05.2023 - 1.916 проміле). Таким чином, солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП…»
Вказана постанова набрала законної сили 30.06.2023.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 у справі № 953/4826/23 ОСОБА_1 визнано винним у здійсненні правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) на користь держави (рахунок UA928999980314020542000020649, назва отримувача коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача: 37874947, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду у справі про адміністративне правопорушення).
У постанові Київського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 у справі №953/4826/23 встановлено, що: «…Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом ДНХ-2/5309 про військове адміністративне правопорушення від 08.06.2023, актом 1799 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, роздруківкою результату огляду, згідно якого останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду 1,78%, поясненнями правопорушника, копією військового квитка правопорушника, заявою правопорушника, та роздруківкою постанови КМУ №412 від 05.04.2022. Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, доведеною повністю…».
Вказана постанова набрала законної сили 30.06.2023.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до пункту 14 розділу ХХХІV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які:
вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.
Отже, за травень 2023 позивач до наказу про нарахування і виплату додаткової винагороди не включався на підставі пункту 14 розділу ХХХІV Порядку № 260 - у зв'язку з фактом виконання 20.05.2023 обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння. Зазначене правопорушення ним вчинено у травні 2023, що підтверджено висновками, викладеними у постанові Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2023 у справі № 202/10193/23.
За червень 2023 позивач до наказу про нарахування і виплату додаткової винагороди не включався на підставі пункту 14 розділу ХХХІV Порядку № 260 - у зв'язку з фактом виконання 07.06.2023 обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 у справі № 953/4826/23.
З огляду на викладене, ВЧ НОМЕР_1 правомірно не виплачена позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 за травень та червень 2023 року.
За таких обставин, доводи позивача про відсутність правових підстав для не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 07.02.2023 по 28.02.2023, з 05.05.2023 по 31.05.2023, з 07.06.2023 по 13.06.2023, а також додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за березень та квітень 2023 року, є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22994874) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар